27/07/2026
0Кран перевантажує штабелі заготовленої деревини у відкриті залізничні вагони у Бобруйску, Могилівська область Білорусі, забезпечуючи експортний ланцюжок, у рамках якого у червні до Китаю було відправлено 83 300 кубометрів пиломатеріалів за цінами на 6,4% вищими, ніж роком раніше. (Фото: ID 310434070 © Дмитрий Сказау | Dreamstime.com)
Мінськ збільшив вартість своєї торгівлі деревиною з Китаєм майже на третину за рік, при цьому міністр лісового господарства Олександр Кулик підтвердив, що китайські покупці купують до половини пиломатеріалів, що експортується державою, а державні лісопереробні підприємства закуплять десять ліній лісопильних заводів у Китаї в 2026 році.
Білоруські лісопильні заводи в червні продали до Китаю на 24,9% більше пиломатеріалів, ніж роком раніше, відвантаживши 83 300 кубометрів на суму 16,8 млн. доларів США. Вартість операції зросла на 32,9%, а середні ціни сягнули 201,8 долара за кубометр. Ці дані митної статистики з експорту білоруських пиломатеріалів показують, що ціни у червні на 6,4% вищі, ніж роком раніше, на ринку, де російські конкуренти продають майже на третину менше.
Це відбувається на тлі того, що експорт російських пиломатеріалів до Китаю за перші чотири місяці 2026 року скоротився на 30% у річному вирахуванні до 2,6 млн кубометрів, а виручка знизилася на 26% до 603,7 млн доларів, згідно з даними російського експорту, опублікованими газетою «Ведомости». У 2025 році Китай закупив 11,2 мільйона кубометрів російської пиломатеріалів, що становить половину всього російського експорту, до того, як криза на ринку нерухомості скоротила продаж нерухомості в країні на 9,5 відсотка, до найнижчого рівня з 2009 року.
“Китай є найбільшим імпортером”, – заявив у травні міністр лісового господарства Олександр Кулик, підтвердивши під час візиту на Пінський лісопереробний завод, що китайські покупці купують від 400 000 до 500 000 кубометрів з 1 мільйона кубометрів пиломатеріалів, які щорічно експортуються Білоруссю. Підприємства Кулика обрали китайських виробників деревообробного обладнання для постачання десяти нових лісопильних ліній у 2026 році, причому перші дві вже придбані для випробувань у Пінську, і міністр зазначив, що це обладнання споживає менше енергії та сировини.
Вантажні вагони вишикувалися в чергу на залізничному вузлі, яким білоруська деревина перевозиться на схід. Китай щорічно закуповує від 400 000 до 500 000 кубометрів деревини, що експортується з країни. (Фото: ID 89075390 © Esolex | Dreamstime.com)
Торгівля між країнами розвивається за прямою лінією: згідно з тими ж щомісячними даними, обсяги поставок білоруської деревини у травні скоротилися на 28 відсотків, а в червні відновилися.
Домінування Пекіна почалося після європейської заборони: у середині 2022 року Брюссель закрив доступ білоруської деревини на ринок ЄС, позбавивши покупців, на частку яких раніше припадало 56 відсотків деревини, що експортується з країни. До серпня 2023 року Кулик повідомив президента Олександра Лукашенка, що частка Китаю зросла з 37 до 52 відсотків, а щомісячні обсяги відновилися з 60 000 кубометрів до введення санкцій до рекордного рівня 77 000 кубометрів.
Мінськ значно розширив постачання переробленої деревини за межі Китаю, продавши понад 365 000 кубометрів у 15 дружніх країн за один квартал 2024 року і відправивши майже 85 000 тонн іранським покупцям у рамках угоди продовольство в обмін на деревину.
«Це показник конкурентоспроможності наших підприємств», — заявив посол Білорусі в Китаї Олександр Червяков у Пекіні минулого місяця, оцінивши цьогорічну двосторонню торгівлю в 3,7 мільярда доларів, що на 17 відсотків більше, ніж минулого року, при цьому білоруський експорт зріс на 27 відсотків. Державна Білоруська універсальна товарна біржа, яка тепер має власний офіс у Шанхаї, в 2024 році перевезла до Китаю товарів на суму 129,3 мільйона доларів, при цьому найбільшою позицією стала хвойна деревина, а на деревину припадало 83 відсотки експортних поставок на біржі в 2025 року.
Олексій Дикуша, голова шанхайського відділення Білоруської універсальної товарної біржі, підписує меморандум про співпрацю з президентом Китайської асоціації дистриб’юторів деревини та виробів із дерева Лі Цзяфеном у Нанніні у листопаді 2023 року. (Фото: БУЦ, Belarus.by)
В даний час регулюючі органи розглядають деревину, що переробляється в Китаї, як точку тиску санкційного режиму: Брюссель вказує на березову фанеру, що має торговельні зв’язки з Росією або Білоруссю, а також на китайську фанеру з твердих порід дерева, що ввозиться до ЄС з листопада 2025 року з пошлин. Через чотири роки після того, як Брюссель закрив Європу для її деревини, Білорусь переробляє 4 мільйони кубометрів товарної деревини на рік, причому Китай, за власними підрахунками Кулика, купує до половини всього, що залишає країну у вигляді пиломатеріалів.
