19/06/2026
0Тоді як у 2023-2025 pp. в Україні проходила Лісова реформа щодо створення цифрової платформи з реалізації заготовленої деревини з метою максимізації доходу основного лісокористувача, у США розвивався стартап Cambium з метою максимально ефективного використання кожного кубічного метра деревини, про який TechCrunch неодноразово писав у 2023–2025 роках як про одну з найцікавіших компаній на стику лісового господарства, циркулярної економіки та штучного інтелекту.
Що таке Cambium
Cambium (США) створює цифрову платформу, яка використовує:
- штучний інтелект;
- геопросторові дані;
- логістичну аналітику;
- цифрові паспорти продукції;
для побудови мережі постачання деревини, яка максимально використовує вже наявний деревний ресурс замість його втрати або спалювання.
Основна ідея:
У США щороку мільйони кубометрів деревини від санітарних рубок, розчищення територій, міських дерев, будівельного демонтажу та інфраструктурних робіт потрапляють у відходи. Cambium намагається перетворити цей ресурс на повноцінний товарний ринок.
Як працює модель Cambium
Крок 1. Пошук ресурсу
ШI аналізує супутникові дані; GIS-карти; інформацію про вирубки; міські програми видалення дерев; будівельні проєкти; дорожні роботи.
Система визначає: де виникне деревна сировина; які обсяги; коли саме.
Крок 2. Цифровий паспорт деревини
Для кожної партії формується цифровий запис: походження; порода; дата заготівлі; характеристики; потенційні сфери використання. Фактично це аналог “деревного паспорта”.
Крок 3. ШI-підбір покупця
Алгоритм визначає: хто може використати конкретну деревину; на якій відстані; з якою економікою транспортування.
Наприклад:
- дуб з демонтажу складу → виробник меблів;
- клен міського походження → виробник декоративних панелей;
- низькосортна деревина → виробник пелет.
Крок 4. Вуглецевий облік
Кожна операція оцінюється з точки зору: скорочення CO₂; збереження вуглецю в продукції; заміщення викопних матеріалів. Це особливо важливо для ESG-інвесторів.
Чому TechCrunch звернув на них увагу
Cambium вирішує одразу кілька проблем:
- Дефіцит сировини
Навіть у США лісопильна промисловість відчуває нестачу якісної деревини.
- Відходи
Величезна кількість деревини просто утилізується.
- Вуглецеві цілі
Будівельний сектор шукає матеріали з меншим вуглецевим слідом.
- Простежуваність
Клієнти хочуть знати походження кожної дошки.
Що особливо цікаво для України
На мою думку, не сам факт використання ШI, а логіка управління ресурсом.
Напрямок № 1. Санітарна та пошкоджена війною деревина
В Україні вже виникає великий ресурс:
- лісові насадження після бойових дій;
- пошкоджені захисні лісосмуги;
- деревина після розмінування;
- аварійні дерева.
Частина цього ресурсу недооцінюється або використовується неефективно.
ШI-платформа могла б оцінювати обсяги; класифікувати якість; знаходити споживачів.
Напрямок № 2. Міська деревина
Щороку українські міста видаляють десятки тисяч дерев. Зараз більшість іде на дрова; тріску; утилізацію.
Модель Cambium дозволяє: сортувати деревину; продавати цінні породи окремо; створювати додану вартість.
Напрямок № 3. Інтеграція з ЕОД
ДП «Ліси України» вже має сильну базу – Електронний облік деревини. Якщо додати: машинне навчання; прогнозування попиту; цифрові паспорти колод; можна отримати аналог Cambium для України.
Напрямок № 4. Підготовка до EUDR
Європейський ринок переходить до моделі: “покажи походження кожної партії”. Cambium фактично побудував саме таку систему. Для українського експорту це може стати конкурентною перевагою.
Напрямок № 5. Створення біржі вторинної деревини
Це особливо перспективно. В Україні практично відсутній організований ринок деревини від демонтажу будівель; міської деревини; деревини від інфраструктурних проєктів.
ШI-платформа могла б автоматично поєднувати: постачальників; деревообробників; виробників біопалива; виробників CLT; меблеві підприємства.
Найцікавіший сценарій для України
Якщо поєднати:
- ЕОД ДП «Ліси України»;
- Шведський підхід Biometria/RVWV до незалежного вимірювання;
- Модель Cambium щодо ШI-аналітики та цифрових паспортів;
то можна створити Національну цифрову платформу деревини України, яка забезпечуватиме:
- повну простежуваність від лісосіки до готового виробу;
- автоматичне визначення якості та сорту;
- прогнозування попиту на деревину;
- оптимізацію логістики;
- відповідність EUDR;
- окремий ринок вторинної та рекуперованої деревини.
Для України післявоєнного періоду така система потенційно може бути навіть цікавішою, ніж для США, оскільки дозволяє одночасно вирішувати питання відбудови, експорту до ЄС, підвищення прозорості лісового сектору та збільшення доданої вартості деревини всередині країни.
