18/06/2026
0У національному парку Гарц, Саксонія-Анхальт, засохли ялини норвезькі після низки посух і нашестя короїдів — це висихання виснажує запаси хвойних порід у Європі. (Фото: 44 Photography via Dreamstime, ID 231151083)
Десятиліття посадки ялини одного виду призвели до того, що європейські ліси стали вразливими для посухи, пожеж і шкідників, і в рамках проекту OptFORESTS, що фінансується ЄС, зараз ведеться робота з виведення генетично різноманітних насаджень для відновлення запасів, які продовжують виснажуватися через відмирання дерев.
Короїди та посуха знищили сотні мільйонів кубометрів ялинки звичайної по всій Європі, позбавивши її найважливішої товарної хвойної деревини швидше, ніж лісівники встигають її заново висаджувати. Масштаби втрат підштовхнули європейський дослідницький консорціум до посадки 12 видів дерев на 28 експериментальних ділянках від Фінляндії до Словенії, вважаючи, що генетична різноманітність є найнадійнішим довгостроковим захистом.
Після винятково теплого літа 2018 року короїди знищили близько 34 мільйонів кубометрів ялини звичайній на півдні та в центрі Швеції, а посухи, що повторюються, і навали шкідників пошкодили від 3 до 5 відсотків ялинових лісів у Німеччині та Чехії в період з 2017 по 2022 рік. Ці втрати спустошили вид, який є основою європейської лісопереробки на континенті, де ліси покривають близько 43% території ЄС.
Хоча спочатку надлишок деревини, отриманої внаслідок вторинної вирубки, стримував ціни, зараз цей надлишок вичерпаний, і німецькі лісопильні заводи змушені використовувати виснажену лісову базу, оскільки попит на круглий ліс скорочується. Про це повідомляє аналітична компанія Fastmarkets, яка в квітні назвала обмеження на вирубку, зміни в постачаннях після введення санкцій і правила ЄС, що насуваються, по боротьбі з вирубуванням лісів у числі факторів, що чинять тиск на лісопильні заводи в країнах Північної і Центральної Європи.
Ця проблема є основою діяльності OptFORESTS, консорціуму, що фінансується ЄС, який розглядає генетичну різноманітність як захист від загроз, які неможливо передбачити за допомогою окремих посадок. Координатором консорціуму є Сантьяго Гонсалес-Мартінес із Національного інституту сільського господарства, продовольства та довкілля Франції (INRAE). «Генетична різноманітність подібна до біологічної резервної системи», — каже Гонсалес-Мартінес.
Змішані посадки також пом’якшують пожежі, стверджує Гонсалес-Мартінес, оскільки соснові насадження містять так багато легкозаймистих матеріалів, що вони горять дуже інтенсивно, тоді як ті ж пожежі слабшають там, де серед них ростуть дуби. Цей ефект уповільнює поширення вогню та залишає більше вогнестійких дерев.
У розпліднику на території Інституту природних ресурсів Фінляндії молоді дерева вирощуються з насіння, яке несе гени, зібрані з усього континенту, у тому числі з європейської модрини, дикої вишні та сосни звичайної. Потім саджанці переміщають на ділянки, призначені для перевірки того, як види та генетичні суміші будуть поводитися в різних кліматичних умовах майбутнього.
Багато європейських лісів залишаються монокультурами, оскільки вузький видовий склад простіше і дешевше в управлінні, заготівлі та переробці. Більшість знань у цьому секторі зосереджена на кількох комерційних видах, таких як ялина звичайна та бук, тоді як більшість дерев континенту залишаються маловивченими для лісівництва.
Зараз команда оцінює європейський сектор розплідників та прогнозує попит на насіння, шишки та живці, які визначають, що саме буде висаджено. За даними Wood Central, перехід до ширшого видового складу займе роки і потребуватиме постійних інвестицій.
Оскільки посаджений ліс закріплює генетичний вибір на століття, дослідники стверджують, що різноманітність — це найнадійніша страховка, яку може придбати керуючий. «Сажалники приймають рішення з генетики на сто років», — сказала Катрі Хіманен, старший науковий співробітник інституту, яка займається фінськими саджанцями.
Оскільки результати вже поширені за межами країни, норвезькі керівники сьогодні висаджують саджанці, стійкі до відмирання ясена, а словенські лісівники поповнюють експериментальні ділянки насінням, виведеними у межах проекту. “Неможливо оцінити генетичну різноманітність лісів без міжнародного співробітництва”, – заявив Франсуа Лефевр, генетик з INRAE.
За оцінками Гонсалес-Мартінеса, протягом десяти років проект зможе направити лісівників до використання більш відповідного насіння на всіх 28 експериментальних ділянках, хоча нові насадження дозріють набагато пізніше, ніж епідемія відмирання дерев відновить запаси деревини в Європі.
