08/06/2026
0Цікава Ваша думка, як очільника найдавнішої Асоціації деревообробників в Україні. Що зараз відбувається в деревообробній промисловості, які головні проблеми, з чим пов’язані і що з цим робити?
Ви вірно зазначили, Асоціація «Меблідеревпром» є найдавнішою Асоціацією. Вона була заснована у 1998 році деревообробними і меблевими підприємствами і тоді це була єдина Асоціація в галузі.На сьогодні учасниками Асоціації є усі підприємства – виробники плитних матеріалів, виробники фанери клеєної, інші деревообробні та ряд меблевих підприємств.
Тепер щодо Вашого питання, в якому, власне, міститься кілька пов’язаних питань і всі вони не прості.
Я неодноразово, на всіх можливих заходах і в листуванні з ЦООВ наголошую, що головною проблемою підприємств деревообробної промисловості є дефіцит лісосировинних ресурсів.
На нарадах, на засіданнях робочих груп в різних установах я задаю питання: чому при щорічному прирості деревини 35 млн.куб.м в Україні заготовляється лише 14 млн. куб. м. це 40 відсотків приросту. У той час як в європейських країнах з подібними лісорослинними умовами рівень заготівлі починається з 70% і до понад 90%. А в цей час виробничі потужності деревообробних підприємств завантажені на 50-70%.
Представники лісового господарства можуть сказати: у нас на залишках 1 млн. куб. м. необробленої деревини. Плюс, мінус.
Але ж немає у залишках фанерної сировини – і для лущення, і для стругання, дров’яної деревини хвойних порід для промислового використання. Хіба що незначна кількість у прифронтовій зоні, яка продана, але яку неможливо вивезти.
А та, що в залишках (переважно пиловочник), так треба зважати яка ціна такої деревини. Дефіцит і монополія диктують ціну. І аж ніяк не ринок. Мабуть постійним лісокористувачам, основний це ДП «Ліси України», пора переглянути розмір адміністративних витрат, що збільшить їх прибуток без необхідності максимізувати його за рахунок зростання цін на деревину.
Чомусь без уваги ЦОВВ залишаються ресурси й інших лісокористувачів, наприклад аграрних лісогосподарств, обсяг заготівлі деревини яких складає біля 1,5 млн. куб. м. на рік.
Окрема тема ОВД. Питаннявнесення змін до законодавства щодо процедури ОВД в лісовому господарстві обговорюється з екологами майже п’ять років, але поки що консенсусу так і не знайдено. Хоча нормативно-правова база, що регулює процедуру оцінки впливу на довкілля в Україні, містить набагато жорсткіші норми, ніж в європейському законодавстві, що часто значно гальмує проведення заготівлі деревини навіть там, де рубки явно можна проводити без затягування часу.
Я ні в якому разі не закликаю проводити рубки на шкоду екології. Бізнес не зацікавлений у знищенні лісів, як це часто подається екологами, бо йому, бізнесу, лісосировина потрібна не на один рік, а постійно і стабільно.
В умовах війни, а особливо після її завершення, деревообробна промисловість разом з будіндустрією набувають стратегічного значення. Відбудова житла, промислових об’єктів потребуватиме великої кількості будматеріалів, у тому числі різноманітних виробів з деревини. Маю надію, що екологічна спільнота також мала б це розуміти.
Крім дефіциту деревини, звичайно ж значні проблеми для деревообробної промисловості створює агресія рф як, власне, і для всієї економіки держави. Є зруйновані, є пошкоджені підприємства, відчувається дефіцит робочих кадрів. Попри це галузь демонструє відносну стійкість в умовах війни: зростання обсягів виробництва у 2025 р. порівняно з 2024 р. становило: 3,2 % в деревообробному і 9,6 % у меблевому виробництві.
А що з усім цим робити…
Для збереження та розвитку виробництва підприємства багато уваги і зусиль приділяють оптимізації виробничих процесів, впровадженню безвідходних технологій, спрямовують кошти на забезпечення енергетичної незалежності. І звичайно ж допомога ЗСУ: коштами, матеріалами, технікою.
Іншого виходу немає.
Я з оптимізмом дивлюсь на майбутнє галузі. У нас достойне керівництво підприємств, кваліфікований менеджмент на вузлових ділянках виробництва, здатні швидко реагувати на форс-мажори для забезпечення ефективної роботи.
Напевно Ви очікували більше негативу у відповідях, бо його дійсно достатньо і в житті, і в економіці, і в деревообробному виробництві. Але нагнітання, типу «все пропало», нічого не дає. Треба послідовно робити свою справу. Асоціація «Меблідеревпром» послідовно і наполегливо відстоює свою позицію, у першу чергу, в питанні сировинного забезпечення, нормативно-правового регулювання відносин, які впливають на роботу підприємств. У решті питань підприємства дадуть собі раду, аби не втручались без підстав і не заважали.
А стосовно того, що в цілому відбувається в деревообробній промисловості, то я нічого нового не додам до того, що звучить з «кожної праски» в соцмережах. Автори мають можливість і право висловлювати свою точку зору навіть по питаннях у яких не дуже розуміються. Єдине, що мене обурює, це те що до деревообробної промисловості застосовується набір слів (інакше не скажеш), який не має ніякого відношення до галузі.
Зокрема, в Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року серед проблем галузі зазначається про низькийрівеньпродуктивності, енергоефективності, технологічностівиробництв, низькийрівеньконкурентоспроможностіпродукції.
У той же час підприємства галузі, зокрема, учасники асоціації «Меблідеревпром», а це підприємства, які переробляють більше половини деревини, яка заготовляється в Україні, є високотехнологічними виробництвами. Новітнє, високоякісне і високопродуктивне обладнання, встановлене на підприємствах, виготовлене на визнаних європейських заводах і нічим не відрізняється від обладнання на якому працюють виробники в європейських країнах.
Про рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції з деревини свідчить те, що 60-75% виготовленої продукції експортується на ринки Європи і світу.
Згадана стратегія неодноразово обговорювалась на засіданнях робочої групи при Мінекономіки, однак чомусь щоразу це був практично той же текст, зауваження і пропозиції, зокрема мої, не брались до уваги. У результаті Мінекономіки відправило ЦОВВ на погодження документ, у якому не охарактеризовано стан галузі, її структуру, які потенційні можливості підгалузей, необхідні види лісосировини і яка їх кількість. Також не визначено чітко проблеми галузі, а ресурсне питання в Стратегії займає останнє місце, хоча воно є основним.
Ви не побачите в Стратегії чи збільшиться обсяг заготівлі деревини і на скільки та коли, і як це вплине на розвиток деревообробної промисловості.
А такі фрази типу: «унікальне вікно можливостей для розвитку сектору» і подібні, залишаються просто фразами, які не визначають як скористатись цими можливостями за відсутності ресурсів в достатній кількості.
Ви нічого не сказали про проект Закону «Про ринок деревини». У нього є перспектива?
Якщо коротко і делікатно, то малоймовірно. Два скликання Парламенту неспромоглись прийняти цей Закон. Щодо останньої редакції, то в ній наскирдовано багато зайвого. Хоча б положення які стосуються товарних бірж. Для чого, коли є спеціальний Закон? А все для того щоб, ніби між іншим, обставити так, що деревина це біржовий товар. Однак не будь-який з числа існуючих в економіці товарів може бути біржовим товаром, а лише той, який відповідає певним вимогам.
Головними ознаками біржового товару, зокрема, є взаємозамінність (однорідність): товари повністю ідентичні за своїми властивостями;
при зберіганні товари мають бути придатними для довготривалого зберігання без втрати якості.
Навряд чи необроблена деревина відповідає таким ознакам.
У той же час в законопроекті містяться і корисні, позитивні норми. Зокрема каскадний спосіб продажу деревини, який певною мірою сприяє покращенню порядку продажу лісосировини та спрямований на підтримку вітчизняного товаровиробника.
Дякую за увагу.
Слава Україні!
