23/05/2026
0У Рівненській обласній військовій адміністрації відбулась нарада за участі деревообробних і меблевих підприємств Рівненської області. Захід організувала Рівненська обласна державна адміністрація спільно з Економічною платформою Wood Industry UA Федерації роботодавців України, Українською асоціацією меблевиків та Федерацією роботодавців Рівненщини у межах платформи «Діалог влади та бізнесу».
Голова Рівненської ОВА Олександр Коваль підкреслив, що деревообробна і меблева галузь мають визначальне місце в структурі економіки області, тому їх розвиток передбачений у стратегії розвитку регіону, а питання життєдіяльності підприємств є пріоритетними. Заступник голови ОВА Олександр Кохан зауважив, що у лісовій, деревообробній та меблевій галузях області зосереджено майже 20% усіх робочих місць промислового комплексу Рівненщини, тому будь-яке падіння рівня виробництва вкрай негативно впливає на зайнятість населення та сплату податків. Загалом по Україні на підприємствах деревообробної галузі працює понад 20% загальної кількості штатних працівників промислового комплексу.
Народний депутат Олександр Ковальчук наголосив, що дефіцит лісосировини є головною проблемою трьох галузей, і державі потрібне стратегічне бачення та план дій реформування лісової галузі — таким планом має стати Біла книга лісової галузі. Виконавчий директор Федерації роботодавців Рівненщини Ігор Тимошенко зазначив, що галузь спільно з владою має шукати всі шляхи виходу з кризи, і якщо ухвалення профільного законопроєкту неможливе, реєстр деревообробників необхідно запровадити підзаконним актом.
Під час наради керівник Економічної платформи Wood Industry UA Юрій Дюг уперше представив комплексне дослідження «Чому Україна нарощує імпорт деревини?». За його даними, заготівля деревини в Україні впала з 22,5 млн м³ у 2018 році до 14,1 млн м³ у 2025 — мінус 37% за сім років. У 2025 році обсяги відкотились до показників початку 2000-х років, опустившись нижче рівня 2002 року. Темпи падіння є безпрецедентними: за сім років галузь втратила 8,4 млн м³, що перекреслило результати 16 років стабільного нарощування обсягів. Водночас сусідні держави нарощують заготівлю — Польща заготовляє понад 40 млн м³, Чехія — понад 17 млн м³, Румунія — понад 15 млн м³. При цьому природний приріст деревини в українських лісах становить близько 35 млн м³ на рік, а використовується менше 40% цього ресурсу.Скорочення внутрішньої заготівлі призводить до структурного дефіциту сировини, який деревообробні та меблеві підприємства змушені компенсувати імпортом круглого лісу й пиломатеріалів — за вищими цінами, з логістичними та валютними ризиками. Кожен імпортований кубометр — це податки, робочі місця та додана вартість, що залишаються за кордоном.
За оцінками дослідження, штучне стримування заготівлі обертається прямими втратами для бюджету. За 2021–2025 роки галузь недоотримала 14,5 млн м³ сировини, що коштувало державі 30,8 млрд грн брутто-внеску, з яких 15,5 млрд грн — зарплатні податки, безпосередньо пов’язані із заробітною платою 119 тисяч працівників галузі. Середньорічна втрата перевищує 6 млрд грн. Лише за 2025 рік недозаготівля 4,4 млн м³ сировини обійшлась переробній галузі у 9,33 млрд грн втраченого внеску. Розрахункова лісосіка при цьому використовується лише на 50–54%, тобто ресурс для відновлення обсягів існує.
Головні підсумки наради:
1. Падіння заготівлі — проблема №1. Необхідно встановити системні причини та розробити конкретний план дій для відновлення обсягів. Без актуальних даних лісовпорядкування та національної інвентаризації лісів планування виробничої діяльності підприємств залишається неможливим.
2. Біла книга лісової галузі — стратегічне бачення реформування. В якому напрямку має розвиватися лісова галузь? Який формат лісівництва відповідає потребам країни? Ці питання потребують фахової дискусії.
3. Збільшення обсягів заготівлі має стати головним критерієм ефективності лісової галузі. Усі інші показники є похідними від наявності достатньої сировинної бази.
4. Голландські аукціони на зниження ціни — якщо сировина накопичується на складах лісогосподарських підприємств, це свідчить про завищені ціни.
5. Реформи ринку деревини потрібні вже зараз. Якщо законодавчі зміни неможливі у короткостроковій перспективі — рухатися шляхом підзаконних актів.
6. Рейтингування учасників біржових торгів — позитивний крок, який потребує подальшого посилення. Система повинна стати дієвим бар’єром для спекулянтів та перекупників.
7. Реформування грантової підтримки модернізації: замість кількості створених робочих місць враховувати зростання сплати податків, обсяги експорту та валютної виручки.
Рівненщина залишається одним із ключових деревообробних регіонів України, де у лісовому та деревообробному секторах зосереджено майже 20% робочих місць промислового комплексу регіону. Федерація роботодавців України продовжує роботу над забезпеченням галузі вітчизняною сировиною.
