18/05/2026
07-8 травня 2026 року на базі Національного лісотехнічного університету України відбулася Міжнародна конференція «Business, Sustainable Development and Wood Innovation (ICBSDW 2026)», організована в межах міжнародного проєкту WOODRECONSTRUCT – Wood for Sustainable and Resilient Repair and Construction – Integrating Expertise from Ukraine and Sweden. Консорціум проєкту включає Шведський університет сільськогосподарських наук (SLU); Шведський екологічний науково-дослідний інститут (IVL); Research Institutes of Sweden (RISE). Проєкт фінансується FORMAS (Swedish government research council for sustainable development).
Координаторами проекту зі сторони НЛТУ України є завідувачка кафедри менеджменту, к.е.н., доцентка Олена Максимець та в.о. завідувача кафедри технологій меблів та виробів з деревини, д.т.н., професор Орест Кійко
Організування події здійснювалось кафедрою менеджменту та кафедрою ТМВД НЛТУ України за підтримки кафедри публічного управління і адміністрування, кафедри технологій захисту навколишнього середовища і деревини та безпеки життєдіяльності, кафедри ландшафтної архітектури та содово-паркового господарства, кафедри маркетингу та логістики
Підсумки ПЕРШОГО ДНЯ
Перший день міжнародної конференції ICBSD W2026, який пройшов у гібридному форматі 7 травня 2026 року, був присвячений питанням сталого розвитку, відбудови України, циркулярної економіки деревини та сучасного дерев’яного будівництва. Захід об’єднав представників державної влади, міжнародних експертів, науковців і бізнесу України та Швеції.
Захід відкрили ректор НЛТУ України Володимир Загорський, представники українських органів влади, академічного середовища та міжнародних партнерів. Особливу увагу було приділено ролі лісового сектору та деревообробної промисловості у післявоєнному відновленні України.
Представники Швеції – Андерс Рус, Карола Хеггстрьом та Стіна Броберг Бергквіст – поділилися досвідом розвитку дерев’яного домобудування, інновацій у деревообробній промисловості та впровадження принципів циркулярної економіки. Окрему увагу було приділено перспективам використання деревини у відбудові України.
Доповіді Вікторії Хрутьби та Наталії Внукової були присвячені питанням екологічної безпеки, захисту довкілля, екологічної освіти та міжнародної співпраці у сфері сталого розвитку.
Людмила Горохова акцентувала увагу на розвитку менеджменту, бізнес-освіти та формуванні сучасних управлінських компетентностей для повоєнного відновлення економіки України.
У вітальному слові Микола Когут – голова громадської ради при Держлісагентсві наголосив про важливість співпраці між лісовою та деревообробною галуззю та закликав продовжувати дослідження формування цін на необроблену деревини.
Під час першої панельної сесії «Стабільне зростання через сталий бізнес та циркулярну економіку деревини» учасники обговорили перспективи зеленої економіки, інтеграцію європейських стандартів та розвиток лісового сектору України.
У представлених доповідях основна увага була зосереджена на питаннях сталого розвитку, цифрової трансформації лісової галузі, екологічного відновлення України та інтеграції до європейського простору.
Сюзанна Руденстам у доповіді «Партнерство та прогрес у Швеції» представила шведський досвід розвитку дерев’яного будівництва, наголосивши на важливості міжнародного партнерства, інновацій та екологічних підходів у будівельній галузі. Особливу увагу було приділено ролі деревини як екологічного матеріалу для сучасного будівництва та сталого розвитку громад.
Валентин Бачурний у доповіді «Трансформація лісового господарства в Україні: узгодження зі стандартами ЄС та розвиток інновацій у лісовій галузі» висвітлив процеси цифровізації та модернізації лісового господарства. Основна увага приділялася впровадженню європейських стандартів, прозорості управління лісовими ресурсами та використанню сучасних цифрових технологій у галузі.
Богдан Кицак у доповіді «Стратегії розвитку деревообробної галузі на період до 2030 року» окреслив перспективи розвитку деревообробної промисловості України, підкресливши необхідність адаптації законодавства до норм Європейського Союзу, підтримки інвестицій та стимулювання виробництва продукції з високою доданою вартістю.
Оксана Олейнюк-Пухняк у виступі «Платформа природних ресурсів для післявоєнного відновлення України – інструмент для реконструкції та розвитку України» звернула увагу на важливість раціонального використання природних ресурсів та екологічного планування у процесі повоєнної реконструкції. Було наголошено на ролі ландшафтної архітектури, урбоекології та місцевих ініціатив у формуванні сталого середовища.
Ігор Соловій у доповіді «Розробка стратегії біорізноманіття України для деревообробної промисловості» висвітлив необхідність інтеграції принципів збереження біорізноманіття у діяльність деревообробної галузі. Доповідач підкреслив важливість балансу між економічним розвитком, використанням природних ресурсів та охороною довкілля.
Представлені доповіді із подальшим обговоренням продемонстрували спільне бачення розвитку України на засадах сталості, інновацій, європейської інтеграції та екологічної відповідальності. Особливий акцент було зроблено на модернізації лісового сектору, розвитку деревообробної промисловості та використанні природних ресурсів як основи для ефективної післявоєнної відбудови держави.
Панельна сесія 2. «Деревʼяне будівництво: лісовий сектор, деревообробні технології та містобудування»
У представлених доповідях було висвітлено сучасні підходи до розвитку дерев’яного будівництва, деревообробної промисловості, сертифікації лісів та вирішення житлових потреб у контексті післявоєнного відновлення України.
Анніка Ліндбек у доповіді «Багатоквартирне житло: промислове виробництво дерев’яних каркасних конструкцій» представила шведський досвід індустріального дерев’яного будівництва. Було акцентовано увагу на перевагах модульного та каркасного житла, зокрема швидкості будівництва, енергоефективності, екологічності та можливості масштабного застосування для забезпечення житлом населення. Також було відзначено перспективність використання таких технологій у процесі відбудови України
Вадим Табакера у доповіді «Проблеми забезпечення житлом ВПО у Львівській області» окреслив актуальні виклики, пов’язані зі зростанням кількості внутрішньо переміщених осіб та необхідністю створення доступного житла. Особливу увагу було приділено пошуку ефективних моделей житлового будівництва, залученню інвестицій та співпраці держави, бізнесу і міжнародних партнерів.
Юрій Дюг у виступі «Діяльність робочої групи з питань підтримки деревообробної промисловості України» представив основні напрями підтримки деревообробної галузі. Було наголошено на необхідності розвитку внутрішнього ринку, стимулювання виробництва продукції з високою доданою вартістю, удосконалення нормативної бази та підтримки експорту української продукції.
Йосип Андрашек у доповіді «Використання термомодифікованої деревини ясена: стан та тенденції розвитку» висвітлив сучасні технології обробки деревини та перспективи використання термомодифікованих матеріалів. Було підкреслено їхню підвищену довговічність, стійкість до зовнішніх впливів та перспективність для будівництва й меблевої промисловості.
Данило Шкарлат у виступі «Особливості виробництва модульних дерев’яних будинків» представив сучасні підходи до виготовлення модульного житла. Основну увагу було приділено технологічним процесам, швидкості монтажу, енергоефективності та адаптивності модульних конструкцій до потреб повоєнного відновлення та забезпечення житлом населення.
Алла Оборська у доповіді «Перспективи лісової сертифікації в Україні» наголосила на важливості впровадження міжнародних стандартів лісової сертифікації для забезпечення сталого управління лісовими ресурсами. Було підкреслено значення сертифікації для підвищення конкурентоспроможності української деревообробної продукції на міжнародних ринках та розвитку відповідального природокористування.
Загалом доповіді об’єднала тема сталого розвитку деревообробної галузі та дерев’яного будівництва як важливих складових повоєнного відновлення України. Учасники підкреслили необхідність поєднання інноваційних технологій, екологічних стандартів, міжнародного досвіду та ефективної державної підтримки для формування сучасної та конкурентоспроможної економіки.
Перший день конференції підтвердив високий інтерес до розвитку дерев’яного будівництва та сталої деревообробної галузі як одного з ключових напрямів післявоєнної відбудови України. Основними темами стали: інтеграція європейських стандартів у лісове господарство; розвиток циркулярної економіки; інновації у дерев’яному домобудуванні; екологічна сертифікація; забезпечення житлом та розвиток модульного будівництва; міжнародне партнерство між Україною та Швецією.
За результатами роботи конференції учасники дійшли спільного розуміння щодо необхідності:
- Поглиблення міжнародної співпраці між Україною, Швеції та інших країн ЄС у сфері сталого лісокористування та дерев’яного будівництва.
- Посилення інтеграції науки, освіти, бізнесу та органів влади для реалізації інноваційних рішень.
- Розвитку сучасної деревообробної промисловості як складової зеленої економіки та відбудови України.
- Підтримки проєктів енергоефективного та модульного житла для потреб повоєнної відбудови.
- Запровадження принципів циркулярної економіки, сертифікації та декарбонізації у виробничих процесах.
- Активізації наукових досліджень та міжнародних освітніх ініціатив у сфері лісової біоекономіки та сталого розвитку.
Організаційний комітет висловлює щиру подяку всім партнерам, спікерам, модераторам, учасникам та міжнародним експертам за активну участь, професійний внесок і підтримку конференції.
Проведення ICBSDW 2026 підтвердило високий рівень зацікавленості у розвитку сталого бізнесу, інновацій та сучасних рішень для лісового сектору і деревообробної галузі України та Європи, а також стало важливим кроком у формуванні міжнародної платформи співпраці задля сталого відновлення України.
Посилання на відео 7 травня та 8 травня
Посилання на фото звіт
Порядок денний 7 травня та 8 травня
