Повалили «лісового царка»

Село Лісове Казанківського району Миколаївщини розташоване посеред лісу, своєї сільради не має — прикріплене до Володимирівки, відстань до якої — 25 кілометрів ґрунтовою дорогою, що перебуває на балансі лісгоспу. Майже всі жителі — колишні працівники підсобного господарства Володимирівської агролісомеліоративної станції системи УкрНДІЛГА, ліквідованої 1989 року. Частково на її базі було утворене ДП «Володимирівське лісове господарство».

1998 РОКУ його директором став В. Митрофанов. І відтоді справи підприємства, яке мало на той час понад 180 тисяч гривень загальних боргів, швидко пішли вгору. Скажімо, позаторік посіло третє місце у змаганні з такими ж господарствами області…

Чому ж тоді жителі Лісового кажуть, що директор лісгоспу перетворив їхнє життя на пекло?

Відколи В. Митрофанов став до керма, то дав чітко зрозуміти кадровим працівникам підсобного господарства станції: в їхній роботі не зацікавлений, а працювати їм більше ніде. Головна біда села — відірваність од «цивілізації». Шлях пролягає через ліс, узимку його добряче замітає. Лісгосп, який мав би розчищати дорогу, не робить цього по два тижні. Із облоги селян рятують зазвичай фермери з Володимирівки. Коли вони, перейнявшись незавидним становищем сусідів, власним коштом закупили щебеню і намагалися підрихтувати дорогу, В. Митрофанов їх прогнав, мотивуючи тим, що все в лісі належить йому, відтак і розпоряджатиметься цим сам. Із водою в селі також проблеми.

Куди тільки не скаржилися місцеві мешканці! Але у жодному державному відомстві їх не чули. Один із журналістів порадив звернутися по допомогу до Криворізької міської партійної організації Конгресу українських націоналістів. Мовляв, знає, що вони оголосили війну знахабнілим чиновникам.

Голова Криворізької міської організації КУН О. Мельник розповів, що спочатку намагалися поговорити з директором лісгоспу, щоб зважав на потреби людей, але, зі слів останнього, чули незмінну відповідь: «Я це село з лиця землі зітру!».

Тоді активісти почали «копати». За їхнім твердженням, вони виявили, що директор лісгоспу, чий контракт, виявляється, закінчився ще на початку березня (!), за понад десять років устиг міцно вкоренитися на посаді. Із відповідей на офіційні запити організації з’ясувалося, що В. Митрофанов в обхід законодавства віддавав в оренду третім особам та близьким родичам шляхом договорів про спільну діяльність 1028,51 га ріллі, що належить господарству, зокрема 300 га із них — своїй невістці Т. Митрофановій (державні підприємства обов’язково повинні погоджувати такі рішення з Кабінетом міністрів). Навіть за попередніми підрахунками підприємство торік недоотримало близько 960 тис. грн прибутку — в 2014-2015 роках один га землі сільгосппризначення керівник здавав в оренду всього за 600 грн (тоді як середній розмір орендної плати у 2,5 разу вищий), тож і податки, вочевидь, були сплачені не повною мірою.

У квітні з Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства (МОУЛМГ) до Володимирівського ЛГ приїхали головний спеціаліст відділу лісового господарства та охорони праці Л. Семесько та аудитор Л. Сергатова. Перевірка виявила певні порушення. Зокрема, у звіті частково згадуються і проблеми села, приміром брак води, оскільки старий водогін багато років як вийшов із ладу. МОУЛМГ так прокоментувало ситуацію: «Водонапірна башта була встановлена без технічної документації… Тому питання забезпечення людей водою має вирішуватися керівництвом сільської ради спільно з ТВМР» (Товариство військових мисливців та рибалок. — Ред.). Жителі Лісового, до речі, й раді зробити це самотужки, заручившись допомогою фермерів із Володимирівки, однак В. Митрофанов забороняє — труба ж пролягає територією «його» лісгоспу. Чимало шахрайських схем було виявлено й при перевірці договорів оренди…

Лист із результатами цієї перевірки був відправлений і голові Криворізького осередку КУН (його копія є у розпорядженні редакції) як відповідь на їхнє звернення до тодішнього глави Держлісагентства О. Ковальчука. Але ж активісти у своєму документі надали факти та докази й інших численних порушень, серед яких, окрім згаданих земельних оборудок, — розкрадання техніки, незаконні рубки лісу, нехлюйське ставлення до інфраструктури господарства, внаслідок чого занепали і зруйнувалися приміщення ферм, гаражів… Але тодішній чільник лісового відомства видимого інтересу до справи не виявив. Мовляв, які претензії до Митрофанова? Лісгосп — один із найприбутковіших в області. Запевнив: буде створено нову комісію, призначено перевірку… Тобто чиновницьке знущання над людьми тривало.

Перелом у багатомісячній наполегливій боротьбі за справедливість настав після того, як у зв’язку з доповіддю міністра екології про масові незаконні вирубки лісу було звільнено самого О. Ковальчука. В.о. глави відомства була призначена Х. Юшкевич. На початку липня після нової ґрунтовної перевірки В. Митрофанова разом із його горе-колегами з «Камінь-Каширськагролісу» з Волині та Уманського лісового господарства на Черкащині було звільнено. Як ідеться в повідомленні прес-служби, за «неналежне виконання обов’язків, допущення випадків здійснення незаконних рубок, порушення під час реалізації лісопродукції шляхом зміни її асортименту».

Христина Юшкевич у коментарі «Сільським вістям» зазначила: звинувачення громадськості В. Митрофанова у тому, що він грубо порушував законодавство, оформлюючи договори про спільну діяльність, за якими віддавав землі в оренду без погодження з Кабміном, підтвердилися. Це й стало головним приводом для його звільнення з посади. Сподіваємося, що її слова про те, що «відомство й надалі продовжуватиме очищення лісової галузі», справдилися. Конкурс із обрання нового директора триває. Є гідні кандидати.

У Лісовому день, коли їхній «лісовий царок» був нарешті повалений, відзначили як загальносільське свято. Люди щиро дякували всім, хто допоміг їм у боротьбі, та просили через газету побажати Христині Юшкевич стійкості й успіхів у реформуванні лісової галузі.