30/07/2016
11Як працює польська лісова модель в Україні
Ще в 2005 році Держкомітет лісового господарства зробив ставку на польську модель розвитку. А згодом визначив пілотні підприємства у державно-приватному партнерстві. Одним із них стало ДП «Дубенське лісове господарство», де з 2010 року працюють саме так. Чи виправдала себе згадана модель у наших економічно нестабільних реаліях і чи можуть сьогодні, на шляху реформування галузі, скористатися цим досвідом колеги?
Відповіді шукаємо з директором ДП «Дубенське лісове господарство» Олегом Юркевичем.
– Олеже Олександровичу, так у чому ж, власне, полягає та пресловута польська модель?
– Якщо коротко, то в тому, що замість звичного для нас «великого колгоспу», де права рука часто не знає, що робить ліва, усі види лісових робіт виконують підприємці: вони і вирощують ліс, і заготовляють його, і транспортні послуги надають. А лісгоспи оплачують їх відповідно до актів виконаних робіт. Оце й уся премудрість. До речі, лісництва там невеликі, до тисячі гектарів, а в лісгоспах – по 12–15 тисяч лісових угідь. В Україні ж концепція розвитку лісового господарства, яка передбачає для державних підприємств можливість співпраці з малим та середнім бізнесом, з’явилася лише в 2006 році. І ми нею скористалися, звісно ж, попередньо прискіпливо вивчивши досвід польських колег.
– Як саме?
– Неефективність уже згаданої радянської моделі, яка дісталася мені в управління, побачив і відчув одразу. Величезний чиновницький апарат, гараж, лісокультурна справа, лісництва, – загалом 300 людей, кожен з яких хоче вчасно і сповна отримати заробітну плату, незалежно від ефективності роботи. Зрозумійте правильно, ми давали собі раду аж ніяк не гірше від інших лісгоспів. Але перспектив для розвитку я не бачив, і це не давало мені спокою! Тому, замість п’яти великих лісництв, де працювало по 50–70 осіб, утворили 11, в яких тепер по 3–4 людини: лісничий і два-три майстри лісу – залежно від обсягу роботи, який їм дістався в результаті поділу наших 28 тисяч гектарів. Це в середньому по 2,5 тисячі гектара кожне, більше, ніж у Польщі.
А ще самі ж допомогли утворити 22 приватних підприємці: для лісозаготівель, перевезення, вирощування лісу. Людей не вивільняли – переводили на роботу до згаданих приватних підприємців. А вже хто з них як себе знайшов у нових реаліях, залежало від них самих. Передали підприємцям та лісництвам і техніку з нашого гаража. І не стало гаража (заправки, диспетчерської служби) – перестало бракувати пального, нині маємо економію чотири мільйони гривень на рік. Не стало каси – немає нестач. А коли ввели ще й електронний облік продукції, уникнули помилок, пов’язаних із людським чинником.
– А як із самовільними рубками лісу?
– Новим форматом роботи ми на 99% розв’язали й цю проблему: приватникові не цікаво стало рубати те, з чого йому жити завтра і що везти на пилораму.
Знаєте, як я відчув, що це працює? Мені телефонували і питали, чи нема в нас дошки на продаж, бо, мовляв, на пилорамах чомусь зникла… Розцінки ж за роботу, яку виконують приватники на наше замовлення, заклали такі, що відповідали б нинішньому рівню життя й давали змогу нам та їм розвиватися паралельно, а не окремо. Це дозволяє людям спокійно, без популярної за соціалізму штурмівщини професійно робити свою справу.
Тепер, якщо у когось із приватних підприємців поламалася машина, якій завтра в рейс на наше замовлення, він неодмінно відремонтує її вночі. Бо знає: інакше на його місце прийде інший.
Індивідуалізм у хорошому значенні слова – це значно краще, ніж те, що було раніше. У кожного із наших теперішніх 120 фахівців індивідуальна посадова інструкція та можливість думати, як оптимально розв’язати ту чи іншу проблему в нинішніх реаліях.
– Якщо вашим шляхом захочуть піти колеги в інших областях, він буде для них тернистим?
– Гадаю, більш тернистим, ніж наш. І знаєте чому? Сьогодні, на жаль, не на нашу користь змінилося законодавство. З початку цього року ми, як і всі державні підприємства, сплачуємо до Держбюджету 75 відсотків від чистого прибутку при минулорічних 15-ти! Тобто, якщо приватник заробив мільйон гривень, він ним і розпоряджається, у нас же залишається лише 200 тисяч – адже ще сплачуємо податок на прибуток 18 відсотків, – а це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Так само підприємці третьої групи сплачують єдиний податок уже не з 20-ти мільйонів доходу, як торік, а лише з 5-ти. Наголошую, загального доходу, а не чистого прибутку, адже витрати тут сягають усіх 85 відсотків! Маєш більше п’яти мільйонів гривень – переходь на загальну систему, – ставлять ультиматум податківці. Що ж тепер людям, які тяжко працюють у лісі, наймати офіс, штат бухгалтерів, які розбиралися б у податкових змінах, що народжуються так швидко, як гриби після дощу? Адже вони самі, як правило, магістратур не закінчували… Та й кому потрібні ці нові штучні суб’єкти господарювання – хіба що статистиці! Зрозумійте, тут не можна стригти усіх під одну гребінку – бо робота підприємця, який, до прикладу, торгує холодильниками, – це одне (він їх закупив і перепродує), а підприємця, який сам стає за бензопилу (і створює додану вартість власними руками) чи сідає за кермо авто та їде лісовими дорогами – зовсім інше. І його техніка в лісі працює 365 днів на рік – це навіть із фермерським комбайном не порівняти! Тому й моделі оподаткування тут мають бути різними.
– Тобто, до проблеми наповнення бюджету в цей непростий для держави час треба підійти мудро?
– Безперечно! За великим рахунком, питання не в переході на загальну систему оподаткування, а в тому, що за такого «закручування гайок» підприємці просто підуть у тінь! А мало б бути навпаки: весь світ рухає малий і середній бізнес, самозайнятість людей, розвиток суміжних галузей. Бізнес неодмінно зробить свою логістику і прийме оптимальні в кожній ситуації рішення – в цьому ми теж переконалися за роки співпраці. Податкове законодавство має допомогти «витягнути» його розвиток, а не навпаки.
– А заборона на експорт деревини допоможе у реформуванні галузі, вирішенні її проблем?
– Навпаки, створить нові. Держава в прямому значенні сама собі обрубала життєдайне дерево. Нам кажуть, ставте верстати та переробляйте деревину. Це справжнісінький самообман – переробна промисловість не розвиватиметься доти, доки не запрацює внутрішній ринок! Якби він повноцінно працював, то й експорт не знадобився б. А так від заборони, яку, до речі, ніхто не обговорював із фахівцями-практиками, впадуть доходи лісогосподарських підприємств, а держава не отримає валюти. Ми повинні продумати і ввімкнути такі механізми, які дали б можливість нашим працьовитим людям заробляти на життя і бачити перспективу, а не заганяти їх у «прокрустове ложе» надуманих проблем.
– Дякую за розмову!
11 коментарів
oleg1965
Економічний ефект полягає а що я з цього буду мати. Тобто місце сидіння (адміністративне, соціальне, політичне і так далі )визначає позицію особи. То ж побажаю менше розкидатися гаслами про справедливість. у кожного вона є своя.
Lssnyk
Якщо вже все так погано і вказані лісгоспи провадять лісогосподарську діяльність у незаконний спосіб, то чому ж їх багаточисельні перевірки іще не вивели на так звану чисту воду?
Не розумію, яка для лісу різниця в тому хто його посадив штатний працівник чи суб'єкт підприємницької діяльності? І той і інший за це отримали винагороду, яку лісгосп заплатив зі свого прибутку. Теж саме про решту лісогосподарських заходів.
Звідки у вас інформація про те, що підрядники на виконання лісогосподарських заходів лісгоспом призначаються без тендерів коли все prozoro?
Побажання. Перед тим, як писати заголовок послухайте рекомендацію персонажу з фільму Е. Рязанова: "Деревня, карту купи".
І на закінчення побажання – ідіть з Українського лісовода, пишіть краще для Новин у психіатрії. Будете мати багато вдячних читачів.
Ісаченко
ОК! Тепер я вже на цьому сайті психічно хвора. Це цілковито нормальна реація з Вашого боку. Вас тому, лSSник, так зараз психічно крутить, що Ви прекрасно знаєте, що я права (або дізнаєтесь перегодом, інша справа, чи зможете це спокійно і достойно пережити). До речі, так само в порушення законів, навіть Конституції (це Вам кажу не я, а усі без винятку юристи, навіть генпрокурори без юридичних дипломів), сьогодні впроваджується знову ж за польською моделлю так звана реформа з децентралізації і місцевого самоврядування. До слова, про генпрокурорів. Коли Луценко вас, лісівників, уже майже місяць поливає з брандспойту дєрьмом, коли без будь-яких аргументів, як мав би робити прокурор, називає вас злодіями, які влаштували державі екогеноцид, коли верзе дивовижне, що рубають, бач, дерева, посаджені ще за Франца Йосифа, то ви, лісівники, сидити тихо-тихо. це для вас не маячня, не дєрьмо – покірно утерлися ще й подякували і ручку прокурорську поцілували. Так ви і за Сівця тихо сиділи, оберігаючи свої кеші. А тут – опа, лSSник, яка нагода нарешті зірвати свою лють, повправлятися у роздаванні діагнозів і кому куди іти! Якраз на таких, як ви, я уваги не звертаю. Бо своїм тодішнім мовчанням і теперішнім потоком бруду ви засвідчили, що ви – порожнє місце. На таких не ображаються. Але порушення законів, юридичних та економічних, експериментальними лісгоспами – залишається. До речі, про те, що були перевірки і цього не побачили. Так от, не так давно мені вдалося розкопати так само протизаконну і протиекономічно аферу 15-річної давнини з колишніми колгоспними лісами, яка зруйнувала агросектор країни, у гірських районах – вщент. Тоді також ніхто нічого ніби не знав і не бачив (не бачать і досі), незаконно забираючи лісові землі у законних землекористувачів. Сьогодні з озвученою у моїх статтях ситуацією погоджуються усі. Навіть Петро Трохимович Саблук, якого Гройсман відправив у турне західними областями, щоб "залучити нарешті землю в економіку громад" (зі слів Петра Трохимовича). Сьогодні законні правонаступники у судах повертають своє право користування, засвідчене державними актами (на відміну від лісгоспів, які є незаконними землекористувачами, а хоч закричіться, лSSник, що це не так і що це чергова моя маячня). Щодо "писати для "Новин у психіатрії", то я прислухаюся до цієї слушно поради. З вас лSSник, і почну, взявши вас за приклад психопатичної реакції на незручну для індивіда інформацію, коли правда, яку він не бажає знати і від якої ховається, раптом перед ним розкривається. Живіть здорові, не хворійте!
І наостанок. Відомий кіношний вислів "Во деревня! Карту купи, лапоть!" це не Рязанова. ЛSSник, Ви вкотре помиляєтесь і через своє невігластво і тут усе перекручуєте. Це фільм усіх часів і народів Олександра Сєрого. І називається він "Джентельмени удачі". Прогалини вашого культурного виховання, як мовиться, "наліцо"! Мені так хочеться зараз відповісти Вам, лSSник, ще однією крилатою фразою з цього фільму "Дєточка, а вам не кажется, что ваше мєсто возле параші?" І хоча це цілковита правда, все ж не буду вам уподібнюватися, опускаючись до Вашого рівня. Ave!
Lssnyk
Хвора людина
Ісаченко
Ого, лSSник, як тебе зачепило і прижарило! Заспокоїтися не можеш. Приховано, як злодюжка (хоча, чому як?), кидаєш каміння у спину і бігом тікаєш. Бо так чиниш усе своє життя. Не дивуюся, бо знаю, хто ти. Зателефоную під вечір. Поговоримо відкрито. Чекай! А на сайті говори по суті.
Ісаченко
Наше лісове господарство – це країна чудес! Численні делегації за державний кошт багато років поспіль їздять до Польщі переймати досвід. Вояжують за досвідом :)))) і в інші країни, але зараз про "ПРЕСЛОВУТУ польську модель", як сказано у статті. Синонім слову "пресловута" – слово "горезвісна". це – в десятку! Адже наказ Держліагенції-2010 про перехід двох рівненських лісгоспів ніби на польську систему господарювання вивів ці лісгоспи за межі закону, змусивши порушити навіть Лісовий кодекс (який у свою чергу не просто протирічить і не узгоджується, а порушує норми Земельного кодексу). Сарненський і Дубенський лісгоспи не відповідають ст. 17 ЛК. Це не підприємства, не господарства – це просто офіси, які незаконно розпорджаються народним (державним) ресурсом і незаконно привласнюють кошти з його реалізації та й самий ресурс. Порушення законів – на кожному кроці. У цих лісгоспів немає спеціалізованих лісогосподарських підрозділів. Вони навіть не вирощують ліс, не займаються лісовідновленням – святая святих лісового господарства (так зазначено у текстах). Вони купують послугу (а за які, цікаво, кошти, що формує їх дохід? про це в інтерв,ю шановних С. Белелі та О. Юркевича ані слова) у приватних структур (зауважимо – не у підприємств, а у підприємців, що на спрощеній системі оподаткування). Оскільки лісгоспи – державні підприємства, вони мають провести тендери і укласти договіри не з ким вони забажають (це корупційна схема), а хто надасть найкращу цінову пропозицію, у кого краще технічне оснащення, безпека праці. Врешті, це взагалі вимога розумного господарювання. Тому чого це – тільки "своїм"? в чому тут позитивний польський досвід? Надзвичайно цікаво почути від директорів цих реформаторськи просунутих лісгоспів, яким чином вони залучають приватних лісозаготівельників на рубки сухостою і розчистку вітровалів? Індивідуальними посадовими (?!) інструкціями? І звідки могла взятися економія на пальному у 4 мільйони гривень щороку, якщо приватний підприємець все одно виставить лісгоспу ціну пального на відшкодування своїх виробничих витрат? Виходить, що при старій схемі ці мільйони йшли "наліво". Ще цікавий момент – якою це дошкою торгує Дубенський лісгосп? Він купує сировину на аукціоні? Сумніваюсь. А потім віддає її приватникам на переробку, щоб потім у приватника дошку забрати і продати? Мені дуже цікаво написати нарис про власника такого деревопереробного підприємства, бо його робота схожа на старий анекдот про навар з торгівлі вареними яйцями. Питань дуже багато. І відповіді на них мають бути надзвичайно цікавими…
лісова мавка
Занадто емоційний коментар. Не погоджусь з Вами щодо порушення підприємством Лісового кодексу і Конституції. В чому саме? Де аргументи? Будь який лісгосп – це державне підприємство, яке проводить господарську діяльність відповідно до статуту і у спосіб, що не суперечить чинному законодавству. Залучення спеціалізованих структур до виконання лісогосподарських робіт – це лише підрядний спосіб виконання запланованих заходів. У чому ж тут порушення? Якщо дана форма господарювання приносить економічний ефект і є соціально орієнтованою, то вона повинна застосовуватись. Незрозуміло також про привласненні яких коштів йдеться. Адже . ‘ доходи підприємства формується від реалізації продукції (необробленої деревини, посадкового матеріалу, насіння,тощо). За рахунок цих коштів в проводяться усі лісогосподарські та лісокультурні заходи, проводяться лісозаготівельні та інші допоміжні роботи, фінансується утримання лісової охорони. З отриманого прибутку сплачується податок на прибуток, а з отриманого чистого прибутку сплачуються дивіденди державі в розмірі 75 відсотків. В інтерв’ю відмічено негативні наслідки для підприємств стрімкого підвищення розміру дивідендів адже це унеможливлює розвиток. Дуже шкода, що в коментарях мало конструктиву. Усе зводиться до ” не знаю як, але точно не так як у вас”.
Ісаченко
Безперечно, "якщо дана форма господарювання приносить економічний ефект і є соціально орієнтованою, то вона повинна застосовуватись". Ви не повірите, але це розумію навіть я – тупа, психічно хвора і надто емоційна. Хто ж буде сперечатися з очевидним? Але питання якраз і полягає у тому, який же економічний ефект приносить польська модель і в чому конкретно її унікальна соціальна орієнтованість? Можете спочатку обізвати мене як вам приємніше, можете сказати, що тільки дауни не бачать і не розуміють таких простих речей. Але потім все ж спробуйте на нього відповісти. У будь-якому разі, стаття відповідь не дає на це первинне питання. Не знають відповіді на нього і керівники експериментальних лісгоспів. Говорять лише про "кращу відповідальність". Вони не промовчали і не забули сказати це у своїх інтерв,ю Вони просто не знають. Передзвоніть їм і переконайтеся самі. То хто тут занадто емоційний? Стосовно порушення законодавства. ще раз повторюю. ст. 17 ЛК не випадково наголошує на наявності у лісогосподарських підприємств, установ та організацій спеціалізованих лісогосподарських підрозділів як основної умови надання права користування природним ресурсом. Така умова – наявність виробничого комплексу – діє при отриманні спецдозволів на надрокористування. В природокористуванні інакше неможливо. Інакше буде цугський офіс Фірташа – стіл, стілець, факс і бланки для оформлення договорів. Але ж не менший за рівненські унікальні лісгоспи економічний ефект демонструють лісгоспи, які не перейшли на польську модель, а зберегли в одному підприємстві усі виробничі підрозділи, аж до деревопереробки. В сухому залишку маємо таке: ми бездумно намагаємося перенести польську модель в наші умови.
лісова мавка
Ну чому ж бездумно? Впроваджуючи досвід сусідів, зроблено лише перший крок, а саме змінено організаційну модель господарювання . Потрібно визнати, що змін має відбутись чимало: це, насамперед, впорядкування системи і джерел фінансування лісогосподарських заходів, оптимізація податкового навантаження, впорядкування механізму реалізації необробленої деревини (онлайн торги в режимі реального часу та наявною лісопродукцією). Потрібно визнати також, що кінцевою фазою лісогосподарської діяльності має бути заготівля деревини. Деревообробне виробництво, як вид діяльності лісгоспу, нерентабельне, а продукція не може конкурувати на ринку. Це пояснюється,насамперед, відсутністю фінансової можливості для здійснення капітальних інвестицій в обладнання та нові технології. Уже другий рік чекаємо на реформи… А по факту : відсутня програма ” Ліси України”, відсутнє фінансування лісогосподарських підприємств і т.д.
Popovich_Pavel
Потрібно визнати також, що кінцевою фазою лісогосподарської діяльності має бути заготівля деревини. Деревообробне виробництво, як вид діяльності лісгоспу, нерентабельне, а продукція не може конкурувати на ринку. Це пояснюється,насамперед, відсутністю фінансової можливості для здійснення капітальних інвестицій в обладнання та нові технології. Уже другий рік чекаємо на реформи… А по факту : відсутня програма " Ліси України", відсутнє фінансування лісогосподарських підприємств і т.д.
Ось яскравий приклад "деревиноресурсної парадигми", якою уражена переважна більшість українських лісівників. Чого бідний бо дурний, чого дурний бо бідний. Народна мудрість якнайкраще підходить , щоб характеризувати стан справ. Кінцевою стадією лісогосподарської діяльності має бути реалізація товару, виготовленого лісогосподарським підприємством із належно вилученого лісового ресурсу. І не має значення, який цей товар. Щодо деревини. Єдиним критерієм в якому виді реалізовувати деревину: у вигляді сортименту чи у вигляді права на заготівлю н-ної кількості деревитни на пні має бути рентабельність даної операції. Вигідніше сортиментом, так сортиментом, вигідніше на пні, так на пні. А от головне питання, це кому вигідніше, юридичній особі, яка лише суто формальнорахується державним підприємством, по суті таким не будучи, чи ідійотам, які начиталися 13 статті Конституції і геть неправильно її розуміють? Ось у чому питання. Але хай, то потім вирішимо. Також про відсутність фінансування лісогосподарських підприємств, особливо на півдні. Скажіть мені, з якою метою створювалися ліси "в степах України"? Правильно, з метою захисту полів від дії несприятливих природних факторів. А що є лісовим ресурсом? До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ,захищати ґрунти від ерозії, … сприяти регулюванню стоку води, …). Лісосмуги не для вирощування деревини посажені, але продати можна з них лише кривенькі стовпчики для винограду та дрова. Так якого беня, Агентство лісових ресурсів України не знає, як реалізовувати-продавати ці ресурси у вигляді одиниць захисної діїї? Агентство лісових ресурсів це агентство деревини по фактичному стані справ. Лісові чиновники та "лісова наука" та вас всіх треба погнати в ліс та примусити зібрати хоч кошель грибів та відро чорниць, а потім щоб стали та продали, хоч на дорозі, то може у вас щось у голові проясниться.
Ісаченко
Чому це кінцевою фазою лісогосподарської діяльності має бути заготівля деревини? Чому це потрібно визнати? На підставі чого – ваших домислів? У 2006 році, ще раз нагадаю, тодішній голова Чернівецької ОДА Микола Ткач підписав розпорядження про продаж лісгоспами деревини на пні. Він відкрив ринок деревини, відкрив лісосічний фонд, який зараз прихований, тому у нас з рубок головного користування у деяких лісгоспів багато років поспіль 40% дров. Це був направду реформаторський крок. Про це є безліч публікацій в поважних виданнях, причому не журналістів, а тих, хто справді знається на економіці лісового господарства. А деревопереробне виробництво може бути навіть дуже рентабельним у лісгоспів, і їх продукція конкурентоздатна не тільки на внутрішньому ринку, але й на зовнішньому. Це знову ж не моя особиста суб,єктивна думка. Це реалії. Мавка, з якого лісу ви вискочили?
Comments are closed.