25/04/2016
0«Проблема всихання ясеневих та березових насаджень дедалі загострюється. Останніми роками масове всихання цих деревостанів спостерігається і в лісових насадженнях Сумщини», – повідомив у ході тематичного науково-практичного семінару, організованого Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, заступник начальника управління Олександр Товстуха. Про це повідомляє прес-служба Сумського ОУЛМГ.
Семінар проходив 21 квітня на базі Сумського лісгоспу за активної участі представників ДСЛЗП «Харківлісозахист», УкрНДІЛГА, «Харківліспроект», головних лісничих підприємств Сумського ОУЛМГ, а також представників депутатського корпусу Сумської обласної ради, Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Сумської ОДА та громадськості.
Учасники семінару побували у лісових масивах Могрицького та Піщанського лісництв Сумського лісгоспу, де й знаходяться пошкоджені всиханням ділянки ясеня та берези.
«Загальна площа земель лісового фонду Сумського лісгоспу близько 30 тис. га, 75 % з яких становлять твердолистяні насадження. Ясеневих чи березових у чистому виді у лісгоспі немає, тому визначити точно відсоток пошкоджених всиханням деревостанів важко», – зазначив головний лісничий Сумського лісгоспу Микола Щербак.
Та пошкоджені хворобою дерева видно неозброєним оком навіть нефахівцю: у лісовому масиві непоодинокі стовбури обезголовлених беріз та наче викорчувані з корінням ясені. У Могрицькому лісництві, де побували учасники семінару, на площі в майже 1,5 гектари, де вік лісових культур 70 років – ще 3 роки тому були одиниці загиблих дерев. На сьогодні їх кількість зросла до 50%.
«Причиною всихання ясеня є грибок. Ще в дев'яностих роках потрапив він з Японії до Польщі, а потім стрімко розповсюдився по всій Європі. На Україні про всихання ясеня почали говорити у 2008 році, а науково підтвердили появу цієї проблеми у 2010. На превеликий жаль, ніякі препарати проти нього неефективні, грибок розвивається глибоко в деревині, швидко приводячи дерево до загибелі. Навіть в Англію, яка є острівною країною, грибок завели у 2012 разом з імпортними саджанцями ясеня»,- прокоментувала причини і масштаби проблеми директор ДСЛЗП «Харківлісозахист» Катерина Давиденко.
Основні ознаки цієї хвороби – всихання листя, пагонів, гілок і потім всієї крони дерева, поява некрізних плям на пагонах, гілках і стовбурі та повне, або часткове відмирання корони, як результат – дерево засихає і падає. Хвороба розвивається досить швидко, від початку її прогресування і до повного втрачання дерева проходить щонайбільше рік.
Вивчаючи проблему всихання ясеня, сотні європейських вчених організували десятки міжнародних проектів по визначенню засобів захисту. «Наукові дослідження довели, що препарати проти хвороби не працюють взагалі, єдиним дієвим не лікувальним, а превентивним засобом є вилучення з основної маси – хворих дерев, уражених хворобою більш ніж на 50%», – додала Катерина Давиденко.
Щодо беріз, то тут ситуація не приглядніша. Береза, яку вважають породою досить стійкою до хвороб і негараздів, останніми роками теж почала масово всихати. Причина цьому лиху – агресивна бактерія, яка у семидесятих роках «косила» дубові і березові насадження у Заураллі, Сибіру та Казахстані, тепер потрапила і до нас.
«На корі дерева спостерігається здуття, усередині якого збирається рідина. Поступово, починаючи з вершини, дерево всихає і падає. Причиною захворювання беріз дійсно може бути посуха чи коливання ґрунтових вод, чи якісь інші стресові ситуації, скажімо, пошкодження кореневої системи чи ущільнення ґрунту. Та наслідки одні – дерево помирає», – пояснила причини всихання беріз старший науковий співробітник УКРНДЛІГА Ольга Кукіна.
І в цьому випадку спеціалісти називають ту ж проблему інвазивних видів, з якими немає ніяких засобів боротьби, окрім вилучення хворих дерев. Мертве дерево небезпеки собою не являє, бо агресивні бактерії живуть лише у живій деревині. Навпаки, фахівці стверджують, що мертва деревина є джерелом органічного субстрату для мікроорганізмів, які, в свою чергу, збагачують грунт, сприяючи підвищенню імунітету дерев до хвороб. Таким чином фахівці пояснюють значення в лісі вальожних дерев, яке пересічні громадяни класифікують як безгосподарність і бездіяльність лісівників.
А щоб лишити якісний лісовий фонд у спадок нащадкам, лісівники постійно дбають про відновлення лісу, кожного року додаючи нові і нові гектари. Лише цієї весни впродовж лісокультурної кампанії на Сумщині було відновлено до 1,5 тис. га лісових насаджень.
http://regionews.sumy.ua/
