Працівники Мостівського лісництва вшанували пам’ять про Максима Рильського

19 березня 1895 року народився видатний поет Максим Рильський. З метою вшанувати пам’ять про справжнього друга лісу, лісівники провели зі школярами ряд бесід. Зокрема, розповідали дітям маловідомі спогади про природолюба М. Т. Рильського.

Наприклад, у книзі «Господні зерна» Г. Гусейнова опубліковано розповідь київського поета Олекси Ющенка. Він на початку 1960-х р написав вірша про старий могутній берест, який ріс у Києві на Аскольдовій могилі:
Побачив зовсім випадково
Його в зеленій тишині
Залізні він пробив окови
І славить волю довгі дні.
Напевне тут була могила
Крізь плетиво нехитрих грат
Жива пройшла нескута сила
Сильніша за метал в стократ.
І от шумить гілля зелене
А з стовбурів із двох боків
Залізо вигляда черлене
З іржою пройдених віків….
…Захоплений перед тобою
Стою наш бересте. Шуми
Овій нас тихою журбою
Тобі вклоняємося ми…
Автор вірша Олекса Ющенко пригадує: «…Прочитавши цей вірш, Максим Рильський захотів побачити величне дерево. Максим Тадейович був зворушений тією зустріччю з красенем-деревом. Він гладив шорстку кору, торкався холодного металу решітки… Тоді ж мені запам’ятався вислів, що так само, як і оце дерево, так і людина виборює собі право на волю. Помічник і секретар Рильського Ваган Маміконян зі свого об’ємного портфеля дістав пляшку коньяку і ми піднесли по чарці «за прожиті літа і за майбутнє береста-волелюба». Коли ми вже йшли від береста, я почув від Рильського: «Це ж тут поблизу й могила героїв Крут, про яких писав Павло Тичина. А в мене в Голосієво росте верба: хтось привіз із Кос-Аралу гілочку верби, яку, будучи там в засланні, посадив Тарас Шевченко. На щастя, Тарасова верба так славно прижилася в нашому садку».

Наступного дня після зустрічі на Аскольдовій могилі, – згадує поет О. Ющенко, надійшов від Максима Рильського короткий лист і фото з 4-ми рядками:
Хай славляться і чесна ліра й рало
Шум трактора і шелестіння віт
Верба Тарасова із Кос-Аралу
Шле берестові Ющенка привіт! (26. 10. 1963).
Я подякував поетові-академіку за надіслане, але запитав:
– А чому ви вирішили дати берестові моє ім’я?
– Так це ж ви мені його відкрили, – відповів з усмішкою Максим Рильський.

Минуло багато літ. Ще взимку 2000-го я зупинявся біля пам’ятного береста з Аскольдової могили. А от у липні того ж року, завітавши сюди знову, знайшов на місці літнього красеня тільки пень та металеву решітку: береста спиляли. І мені ніби вчулося й скреготіння пилки й спротив могутнього дерева. Уявлялося, як воно не хотіло вмирати, та невідомі байдужі руки його все ж перемогли…». 

Слід зазначити, що еколого-просвітницькою діяльністю лісівників цікавиться онук видатного поета – громадський діяч, голова правління родинного Фонду Максима Рильського «Троянди й виноград» М. Г. Рильський. Нещодавно Максим Георгієвич подарував музею Мостівського лісництва збірку поезій «Таємниця осіннього листя». У цій книзі представлено добірку віршів Максима Рильського, присвячених лісу, лісівникам і садівникам. Лісівники, в свою чергу, передали онуку поета календар Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, де написано рядки з легендарного вірша «Ліс»:

Той, хто любить паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить,
Сам достоїн людської любові,
Бо живе й працює – для століть!

Лідія БАКОЦЬКА, лісничий Мостівського лісництва ДП «Веселинівське ЛГ». 

Лідія БАКОЦЬКА, лісничий Мостівського лісництва ДП «Веселинівське ЛГ».

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.