20/11/2021
0
Мешканців Вараської громади обурила новина про те, що на сесії Рівненської обласної ради 12 листопада у приватну власність продали земельну ділянку біля Білого озера; її вартість 148 тисяч 573 гривні. Ділянку комунальної власності, площею більш як 20 соток, за кілька секунд голосуванням продали без будь-яких публічних обговорень, не з аукціону, а за нормативною оцінкою Держгеокадастру та експертною (не ринковою) оцінкою. Чому так сталось та хто за цим стоїть?
Свій курорт на гліцериновому озері
Мова йде про земельну ділянку площею 20,5 сотки на березі Білого озера, якою користувалася Рівненська обласна комунальна аварійно-рятувальна служба на водних об’єктах. Її продали громадянину Віталію Росошику для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення.
Про цю людину практично нічого не знає навіть система аналітичного моніторингу Ю-контрол, яка використовує дані з усіх відкритих державних реєстрів України. Цей щасливчик за 5 тисяч доларів (вартість недорогої вживаної іномарки) отримав землю курортного призначення і узаконив свою нерухомість, яку звів там ще раніше.
Як завше, винні «папєрєднікі»?
Депутати деяких фракцій і голова обласної ради Сергій Кондрачук не рекомендували виносити це питання на обговорення, оскільки воно не було погоджено ні на одній із комісій, як стверджує голова бюджетної комісії Ігор Ясенюк.
Голова Рівненської обласної ради Сергій Кондрачук каже, що прийняли рішення про затвердження землеустрою цієї земельної ділянки ще минулого скликання, у серпні 2020 року, за головування Олександра Данильчука. Опісля цього доручили провести експертну грошову оцінку землі, а Віталій Росошик почав готувати необхідні документи.
Кондрачук каже, що вирішив не виносити це питання на сесію, оскільки воно не було підтримане на постійних депутатських комісіях та президії.
Але той же Олександр Данильчук (попередній голова обласної ради) скористався своїм правом депутата і вніс дане питання в порядок денний «з голосу». Фактично він пролобіював продаж землі на Білому озері у 2020 році (давши старт продажу) і в листопаді 2021 року, включивши його у порядок денний.
Але ж усе в межах закону, чи не так?
Як голосували депутати: поіменний список
36 голосів за віддали за продаж землі на Білому озері представники «Свободи», «Сила і Честь», «Слуга Народу», «Радикали», «За Майбутнє (1 голос)», «Батьківщина» – депутати саме цих фракцій проголосували «за» дане рішення, яке й було прийнято.
Ніхто не сяде, бо нікому ловити?
Ми задали кілька питань від Володимирець.city голові Рівненської обласної ради Сергію Кондрачуку.
– Сергію Юрійовичу, чи можете якось прокоментувати допис у телеграм-каналі Штірліц про справжнього власника землі на Білому озері, який, імовірно, стоїть за підставною особою? Зокрема, там називають прізвище одного відомого судді…
– У мене немає такої інформації.
– А земельні питання хіба можна з голосу ставити на сесії?
– Це питання було належним чином оприлюднене до сесії. Але як і інших 4, не підтриманих на президії і комісіях, воно не попало в порядок денний за моїм рішенням. Три питання з непідтриманих були таки внесені з голосу. Ще два – ні.
—
Наші джерела також стверджують, що жодного порушення регламенту обласної ради на сесії не відбулося: питання в порядок денний може вносити з голосу будь-який депутат; тим паче воно пройшло обговорення на профільних комісіях (хоч і не було підтримане).
Як вбачається, рішення по скандальній землі на Білому озері готувалися дуже професійно і далеко раніше, аніж відбулася сесія у 2020 році обласної ради, яка дала їм рух. Надто вже ласий шматок ця комунальна аварійно-рятувальна станція – елітна територія на берегу озера, з нерухомістю, поруч із трасою, обгороджена, що аж просить накласти на неї руки.
І вряд чи хтось із правоохоронних структур зверне увагу на це рішення обласної ради і почне перевірку; а якщо й почне, то хіба «для галочки».
Практика показує, що Біле озеро було і залишається зоною правової анархії, де «дах» надійний (бо рівненський), де усі все знають, але ніхто нікому нічого не скаже: кожен робить свій бізнес у мутній водичці і ніхто не хоче міняти нинішній статус-кво. Кіно – це вам не реальне життя на Поліссі, тут кожен хоче хапнути і при цьому не бути покараним.
Весна пройшла – ніхто не сів.
І не сяде. Перевірено часом.
