14/09/2021
0БізнесЦензор поговорив з міністром сільського господарства та продовольства Романом Лещенко та дізнався, скільки буде коштувати у майбутньому гектар землі та скільки державної підтримки вже виплачено аграріям.
Про міністра
Роман Лещенко – представник сім’ї фермерів. Він був членом фермерського господарства “Агродар”, яке обробляє 5 тис. га на території Черкаської області. Наразі бізнес належить його сім’ї, а Роман Миколайович вирішив займатися політикою.
Лещенко називають людиною Президента Володимира Зеленського. Сам міністр розповідає, що раніше він не був знайомий особисто з президентом.
“Мене рекомендували мої вчителі. Це глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник спікера парламенту Руслан Стефанчук і доктор юридичних наук, професор Анатолій Мірошниченко”, – розповідає Лещенко.
Та додає, що вже після цих рекомендацій у нього була зустріч з президентом. Обговорили земельну реформу та почали роботу.
Міністр говорить, що бачення попереднього уряду було засновано на лібералізації: 200 тис. га в одні руки та допуск іноземців. І ця позиція мала багато спірних моментів. Тому президент запропонував концепцію роботи через інститут уповноваженого із земельних питань.
Лещенко був позаштатним радником і говорить, що на той час амбіцій державної служби у нього не було. Тоді він разом із командою почав роботу, спілкувалися з аграріями та асоціаціями. Напрацювали дорожню карту.
Потім президент поставив завдання зробити аудит земель, прискорити процес передачі земель в громади та запустити ринок землі. Далі було завдання відновити Міністерство аграрної політики та запустити програми державної підтримки. Так, поступово із позаштатного радника Лещенко обійняв посаду спочатку керівника Держгеокадастру, а потім – міністра сільського господарства.
Про відновлене Міністерство аграрної політики
Наразі у Лещенка два заступники. Перший заступник – Тарас Висоцький та заступник з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба. За словами міністра є одне вакантне місце заступника, але на сьогодні Міністерство можна вважати укомплектованим.
“Загальний штат 202 особи. Зараз працює 150. Ми зберігаємо кількість вакансій для того, щоб була можливість забезпечувати достойний рівень оплати праці. Третій заступник буде потрібен, але після того, як нам буде фіналізовано переданчу в управління меліоративної системи.
За словами міністра, наразі Мінагро займається формуванням політики у сфері земельних відносин, державної підтримки, питаннями аквакультури, зрошення та міжнародної співпраці. Управління господарськими підприємствами Міністерство не здійснює.
“Національна академія аграрних наук (НААН) працює автономно. По НААН є питання. Наразі з першим віце-прем’єр-міністром – міністром економіки Олексієм Любченко у нас йде діалог щодо виведення з тіні земель НААН, а також Міноборони, Міносвіти та Мін’юсту. Мова йде про 750 тис.га, які залишились на балансі держави. Ці землі мають бути виведені в систему прозорих аукціонів, щоб вони офіційно здавалися в оренду”, – розповідає Лещенко.
За його словами, сьогодні Держгеокадастр проводить інвентаризацію земель. І найбільш успішною є робота з Міноборони. По НААН теж проводиться інвентаризація. Відновлюються правоустановчі документи, реєструється землі в кадастрі.
“На жаль, там багато питань і земель, які мають низьку ефективність в частині сплати податків”, – уточнює міністр.
У підпорядкування Мінагро входить Держгеокадастр. На сьогодні до нього внесено відомості про 41 405,1 тис. га, що становить 68,6% всіх земель.
У 2020 році було виявлено, що вся інформаційна земельна база перебуває на прострочених серверах зберігання даних. Фактично весь кадастр зберігався на серверах, які могли впасти будь-якої секунди. Наразі цю ситуацію вирішено.
Були прийняті зміни до бюджету, до кінця року планується закупити нове обладнання та оновити системи програмного забезпечення. Зараз поставлені резервні сервери й все працює у штатному режимі.
Що стосується таких підприємств, як “Конярство України” чи “Державна продовольчо-зернова корпорація” (ДПЗКУ), то за словами міністра, наразі, по ним надзвичайно складна ситуація.
“Майно розкрадено, над цим працюють правоохоронці. Це питання курує перший віце-прем’єр (Любченко – БЦ). Зараз ініційовано робочу групу з питання аудиту компаній, розподілу функцій. Сказати, що ситуація по цим підприємствам критична – це нічого не сказати. Питання виходять за рамки Міністерства і будуть обговорюватися на Раді національної безпеки і оборони України”, – говорить Лещенко.
Про ринок землі
Лещенко прогнозує, що до кінця року середня вартість гектару буде близько 50 тис. грн. За два місяці середня вартість гектару склала близько 35 тис. грн.
“Закликаю громадян України не поспішати з продажем. Я вважаю, що українська земля недооцінена і вартість буде зростати на 7-10% в рік, орендна плата буде також зростати. Я закликаю українців працювати на своїй землі або здавати її в оренду”, – говорить міністр.
За його словами, за кілька років українські землі будуть коштувати як у Східній Європі. І досвід Польщі чи Болгарії чітко показує, що земля зросла у вартості за 10 років функціонування ринку землі.
“Ми бачимо, що сьогодні немає поспіху і люди мудро приймають рішення. Пропозиція менша, ніж попит. Тому всі наші опоненти, які розповідали про вивіз чорноземів, множаться на нуль. З початку запуску ринку було понад 13 тис. транзакцій. Це дрібниці. І це ще раз підтверджує той факт, що спекуляції на тему землі були ні чим іншим, як способом заробляння грошей”, – говорить Лещенко.
Наразі Міністерство відстежує всі транзакції купівлі-продажу та готується у вересні презентувати розширену аналітику земельного моніторингу.
БЦ запитав у міністра, наскільки нотаріуси готові у професійному плані реєструвати земельні угоди. Адже ринок говорить про те, що часто у регіонах нотаріуси не професійні та не перевіряють дані, від чого потім виникають проблеми.
Лещенко вважає, що нотаріуси готові та не можуть провести угоду, якщо по системі реєстрів не проведено перевірку всіх даних. Якщо нотаріус проведе угоду з порушенням процедури, то така угода буде визнана не дійсною, а нотаріус буде нести юридичну відповідальність.
“Ще роки два тому, до прийняття антирейдерського закону, були недоброчесні нотаріуси. Зараз ситуація кардинально інша. Те, як нотаріуси відпрацювали перші тижні ринку землі – заслуговує поваги. Цю історію, що у нас некомпетентні нотаріуси та нічого не має, я слухаю постійно. Та ставлю питання: “А 30 років було все добре? 5 млн га виведено у приватну власність – це нормально? Тільки на тридцятому році незалежності відбувається обмін даними між Держгеокадастром і Держреєстром прав на нерухоме майно! Деякі люди отримали під безоплатну приватизацію землі по 5 разів і система це допускала. Розмови про неготовність – це розмови про те, щоб залишалася тінь”, – впевнений Лещенко.
За його словами, проблемні питання є, але земельна реформа – це живий організм, який потрібно удосконалювати.
Чи можуть агрохолдинги скупити землі
Учасники ринку говорять, що вже зараз агрохолдинги можуть купити землю на підставних осіб. Міністр пояснює цю ситуацію.
“Ми моніторимо всі транзакції. Хочу привести конкретний приклад. Агрохолдинг орендує ділянку. Власник земельного паю прийняв рішення продати цю ділянку. Призупиняється договір оренди між агрохолдингом і орендодавцем. Директор філії агрохолдингу, який має зарплату 80 тис. грн (а ми бачимо його доходи, як громадянина) купує ділянку на себе, як громадянин. І одразу здає землю в оренду агрохолдингу. Це не порушення закону. Він як громадянин має право купити землю”,– говорить міністр.
На його думку, очевидно, що агрохолдинги чекають 2024 року, коли юридичні особи зможуть купляти землі. Але зараз моніторинг показує, що охочих продати землю мінімальна кількість. Вірогідно, що бюджети, які агрохолдинги виділять на купівлю не будуть вичерпані.
“Більшість українців розуміють, що земля – це найкращий депозит. І немає сенсу її продавати, краще здавати в оренду. Для мене головне, що громадяни України розуміють, що земля – це найвища цінність. Немає ажіотажу, всі очікують зростання ціни й це зростання буде”, – говорить Лещенко.
Сам міністр говорить, що його сім’я 20 років працює в аграрній сфері та завжди орендує землю.
“З точки зору аграрія краще мати свою землю. З точки зору власника паю – краще не продавати пай. Якщо не буде надлишкової пропозиції, то ціна буде зростати. Й на оренду в тому числі. Хоча найкраща інвестиція сьогодні в Україні – це інвестиція в землю”, – вважає Роман Лещенко.
І додає, що вся земля в Україні при правильному обробітку чи зрошенні буде давати результат.
“В Каліфорнії немає належної кількості водних ресурсів, а земля – це каміння й пісок. Але Каліфорнія забезпечує понад 40% ринку овочів та фруктів США. І експорт АПК Каліфорнії більший, ніж весь бюджет України. Причина – сучасні технології зрошення, якісний насіннєвий матеріал. В Україні не має поганої чи хорошої землі, є питання ефективності. Тому окрім земельної реформи у нас є завдання провести іригаційну реформу та стимулювати переробку”, – говорить Роман Лещенко.
Міністр розповідає, що у серпні цього року відбувся візит Володимира Зеленського та урядової команди до США. Була зустріч з президентом Світового банку Девідом Мольпасом. За результатами переговорів, Президента України з президентом Світового банку відбулось підписання угоди між Міністерством аграрної політики та Міжнародною фінансовою корпорацією International Finance Corporation (IFC) щодо фінансування іригаційних проєктів.
За словами Лещенко – це історична угода, адже вона дозволить залучити фінансові інститути у модернізацію та розбудову іригаційної інфраструктури України.
“Угода буде основою для створення національного оператора — НАК “Вода України“. IFC сприятиме національному оператору “Вода України” в отриманні грантів й інвестицій. Тобто, ми зможемо залучати довгострокове фінансування на відновлення державних магістральних каналів, насосних станцій та інших господарських систем”,– пояснив Лещенко.
Міністр додав, що також було підписано угоду з Ексімбанком США на $3 млрд, відповідно до якої сільське господарство – у пріоритеті фінансування. Також була підписана угода з компанією Lindsay (світовий лідер у сфері іригаційного обладнання – БЦ).
“Ця компанія готова запустити виробництво повного комплексу іригаційного обладнання зі значним показнком локалізації в Україні. Згідно з дорученням президента, Lindsay буде супроводжувати міністр у режимі “інвестиційної няні”,– розповів Лещенко.
Про підтримку фермерів
На державну фінансову підтримку с/г виробників на 2021 рік закладено 4,5 млрд грн. За словами міністра, станом на 20 липня виплачено 24,7% або ж 1,1 млрд грн. Виплати відбулись лише за двома програмами держпідтримки.
За програмою “Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва” виплачено 546,78 млн грн або ж 54,7% від загальної суми. За програмою фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 546,7 млн грн або ж 47,1% від виділеного обсягу.
“Цього року в Україні намолочена рекордна за всю історію кількість ранніх зернових – 44,8 млн тонн. Тому агросектор важливо підтримувати й надалі. Мінагро буде робити усе можливе, аби розширити держпідтримку до 1 % ВВП та закликає Міністерство фінансів України зберегти програму “Доступні кредити 5-7-9 %” на наступний рік”, – говорить Лещенко.
Окрім державної підтримки фермери могли б розраховувати на грантові кошти. Проте поки отримати їх не можливо. У травні Єврокомісія виділила грант у €50 млн для підтримки українських фермерів. Міністр розповів, що ці кошти зможуть отримати фермерські господарства, які володіють землею до 500 га. Гроші видаватимуть з Фонду гарантування кредитів в сільському господарстві. Законопроєкт про створення такого фонду зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді.
“Перш ніж ці кошти отримають аграрії необхідно розробити правильну іпотечну систему та розробити моніторинговий механізм щодо концентрації землі”,– уточнив Роман Лещенко.
Тому наразі фермери можуть продовжувати подавати заявки на державні програми підтримки та користуватися банківськими кредитами. 14 липня Кабмін схвалив проєкт постанови, якою дозволив надавати кредити під держгарантії малим фермерам на придбання землі с/г призначення. За словами міністра, понад десяток банків видають такі кредити: Укргазбанк, Ощадбанк, Південний, Траст-Капітал, Оксі Банк, Міжнародний інвестиційний банк, Кристалбанк, Комінвестбанк, Credit Agricole, Банк 3/4, Львів, Альпарі Банк, Асвіо Банк.
Роман Лещенко нагадав, що в рамках держпідтримки на 2021 рік 1 млрд грн передбачено на компенсацію кредитної ставки для аграріїв. І пообіцяв, що цю програму буде деталізовано, щоб допустити туди малого фермера. Наразі паралельно з НБУ ведуться переговори про зміну підходів щодо індексу застави та кредитних вимог. Источник: https://biz.censor.net/r3288013
