Прийшов час перейти до наукового принципу використання лісів
Коли проїжджаєш потягом чи автомашиною Карпатами, то в першу чергу впадає в око велична природа гір. Але вражає, коли вдивляєшся глибше на схили вершин або гірських хребтів, бо природну красу затьмарюють наслідки хижацького і варварського господарювання в лісових масивах передгір’я і гір…
Ділянки лісових екосистем межують з так званими рубками головного користування, які проводяться за останні десятиріччя без жодних правил. Після цього лісосіка виглядає як хаотичне поле після жорсткої боротьби людини з живим лісом: залишки малоцінних деревних порід, порубочні рештки тощо. Такі лісосіки майже в усіх держлісгоспах не засаджуються лісогосподарськими культурами і залишаються на самозаростання. Не проводяться рубки догляду за лісом, а якщо і проводиться санітарна очистка, то найчастіше суцільна. У попередні десятиріччя в області практикували поступово-насіннєво лісосічні рубки в кілька прийомів, щоб зберегти на ділянках природний приріст.
Величезної шкоди природі Карпат завдають трелювання зрубаної деревини гусеничними тракторами. Напевно, таку варварську трельовку проводять тільки в нашій країні. Згадаймо, що ґрунт формується з материнської кам’янистої породи десятиліттями, а зноситься зі схилів гір унаслідок повенів упродовж десятків хвилин.
Сильно еродовані схили гір, кам’янисті пустирі на значних площах…Ось що ми маємо замість мальовничих куточків природи, могутніх пралісів!
Нещодавно я побачив на екрані телевізора свого роду потоп на Філіппінських островах. Важко було дивитись на столицю Маніла, яка була затоплена до 2 м завглибшки. Таке може чекати і нас. Ми вже відчули на собі катастрофічні повені за останні 2-3 десятиріччя. Сельові потоки руйнували все на своєму шляху, в горах залишалися тисячі гектарів, потенційних для зсувів ґрунту. Тепер, після такого хижацького поводження впродовж останніх кількох років, площ, позбавлених суцільними і концентрованими рубками лісу, значно побільшало. Небезпека катастрофічних повенів цілком можлива: хто ж винний в цьому? Після отримання незалежності України лісовий комплекс присвоїв собі Держкомітет лісового господарства України. Мало хто знає про те, що в області працює державна інспекція лісів, бо вона нічого не робить по боротьбі з порушеннями Лісового кодексу, Закону про охорону природи. Майже не відчутна боротьба проти хижацьких рубок лісу і організаціями по охороні природи Мінекології.
Нам треба замислитися над тим, до чого може призвести така бездіяльність контролюючих органів.
Якби можна було домогтися, щоб незалежна інспекція спеціалістів у області лісового комплексу Карпат провела вивчення стану лісів Держлісфонду, вона могла б об’єктивно оцінити в якому жахливому стані перебувають лісові багатства області. Чомусь мало порушується проблема збереження дубових лісів.
Ми повинні все зробити, щоб в лісах Карпат відновилася законність. Слід пам’ятати, що природа Закарпаття Богом дана для розвитку туризму.
У народі побутує думка, що ліси затримують велику кількість вологи атмосферних опадів. Та найбільш важливою функцією лісів є водорегулююча. Лісова екосистема засвоює всю вологу, як гігантська губка, і переводить її з надземного в підземне стікання, регулюючи поповнення гірських струмків, річок, великих річкових артерій. Знищуючи зараз ліси, ми не замислюємося над тим, що залишаємо нашим дітям схили кам’янистих гір. Треба нарешті почати ставитися до лісу як до найдорожчого скарбу, і переходити до наукового принципу збереження і використання лісів.