11/05/2012
0Я с опозданием размещаю этот отчет, так как из-за плохой связи не хотел тратить много времени на скачивание прилагаемой к нему презентации "О нарушениях при лесоразведении на Луганщине". Её стоит посмотреть всем лесоводам. Создается впечатления что метастазы не профессионализма, фарисейства и очковтирательства расползаются по всей нашей СИСТЕМЕ снизу до верху, … а может и сверху-до низу… не разберешь. Делая столь жесткий вывод я не хочу задеть лесоводов-практиков Луганщины и других областей, – речь идет именно о СИСТЕМЕ…М.П.
1. 1. Загальне, учасники
2. 2. Обстежені ПЗФ
3. 3. Перспективні ПЗФ
4. 4. Обстежені місця ЧКУ
5. 5. Обстежені степові ділянки передані під залісення
6. 6. Виявлені «успіхи» степового лісорозведення
7. 7. Проблеми степових біотопів
Загальне, учасники
21-27 квітня 2012 року відбулась перша комплексна експедиція Громадської кампанії «Збережемо українські степи!» до Луганщини. До задач експедиції входили а) обстеження існуючих територій ПЗФ області на предмет виявлення порушень природоохоронного законодавства та аналізу їх стану, б) збір інформації про поширення видів флори і фауни, що знаходяться під охороною (як Червоної книги України так і інших списків), в) виявлення перспективних для заповідання територій, г) з’ясування поширення видів молюсків, що пропонуються до включення у Червону книгу України, г) обстеження степових ділянок переданих під залісення, новостворених лісових насаджень на місці степів та деградуючих лісових насаджень та д) з’ясування кола ключових проблем степових біотопів в області.
Учасники експедиції: Василь Костюшин, к.б.н. заввідділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАНУ, Ігор Балашов, к.б.н. світу Інститут зоології НАНУ, Марина Кривохижа, н.с. НПП «Дворічанський», Євгенія Прекрасна, Олексій Василюк, НЕЦУ.
Загалом експедиція подолала 2400км, з них 1000 км – по Луганщині. Пересувались автомобілем.
Загальний трек маршруту Луганщиною можна побачити тут:
http://g.co/maps/wrw6y
Як на мене, головним досягнененням експедиції став саме маршрут, оскільки за одну поїздку ми ознайомились, принаймні поверхово з більшістю основних типів біотопів Луганщини (балки на і крейди на півночі, заплави річок, кряж, відкриті і залісені арени), а також побачили досить непоганий асортимент негативних впливів на природу (копанки, випалювання, залісення, рубки, видобуток каміння). Звісно кожен може додати щось своє, як от наприклад Ігор знайшов нове (третє) місце поширення рідкісного молюска, якого зараз включатимуть до Червоної книги, а я познаходив яскраві порушення при лісорозведенні, які тепер можна використовувати в дискусіях і, звісно оскаржувати. Втім, головне – це загальна картина, яку ми тепер уявляємо. На деяких моментах варто наголосити окремо.
Особливо приємно, що самим цікавим об’єктом на території області для нас лишається і тепер все той самий Нагольний Кряж, де ми ще три роки тому обґрунтували заказник. Шкода що досі його не створили. http://pryroda.in.ua/step/perspektivni/nagolnij-kryazh/ Під час обстеження додали кілька видів до списку раритетної фракції флори заказника.
Загалом списки видів я тут не пишу, бо на їх уузагальненян від усіх учасників ще потрібен час.
Обстежені ПЗФ
Під час експедиції вдалось поверхово обстежити декілька територій природно-заповідного фонду. Цікаво, що побачене є дуже різноманітним і наштовхує на ряд цікавих висновків (переважно на тему «ого, і таке буває!»)
1. Загальнозоологічний заказник «Сватівський». На половину складається з барачних лісів, частково природних з фрагментами степових схилів і полів. Вдалось знайти один охоронний знак край дороги. Інформаційного аншлагу нема.
2. Загальнозоологічний заказник «Терни». Дуже сумна картина. Значна частина заказника – знову ж поля. Згідно з космічними знімками незначна частина – степові ділянки. В реалії степові схили поряд з с.Сосновий виявились посадкою абрикосу, є стовпчики які свідчать, що це квартал «лісу». На сході заказника степові схили знаходяться на крейдяному відслоненні до річки. Схил весь розораний при чому зверху вниз – вздовж схилу. От такий от заказник. 49, 44744, 38,15707. Охоронних знаків і аншлагів нема.
3. Заповідне урочище «Нижньодуванське». Весь заказник є степовим, крейдяним відслоненням до річки. Проте відноситься до земель держлісфонду. Навколо нього виявлені різного віку деградовані лісонасадження. Лишається загроза залісення і самого заказника.49,56752, 38,15137. Охоронних знаків і аншлагів нема.
4. Гідрологічний заказник «Айдарський». До кінця не ясно, чи заказник включає заплаву річки, чи лише русло. Якщо заплаву теж, то це дуже добре. Загалом, Айдар утворює на проміжку від Новопскова до Старобільська шикарну заплаву біля кілометра шириною, яка практично не перетворена людиною і зайнята заплавними лісами та луками. На момент нашого відвудування заплава знаходилась на етапі сходження паводку. Охоронних знаків і аншлагів нема.
5. Заказник (Не пригадую назву, треба уточнити) Знаходиться на схилах над Гайдаром біля с.Закотне. Крейдяні відслонення в одному місці зайняті популяцією воронцю.
6. Луганський природний заповідник (відділення «Трьохізбенський степ»). Прямо біля південної околиці заповідника, за охоронними знаками бульдозери риють пісок. В заповіднику розробляється кар'єр площею до гектара-півтора. 48,77717, 38,97255
7. Ландшафтний заказник «Балка Плоска». Заказник знаходиться в прекрасному природному стані і є одним з найцінніших в області. На території заказника гніздяться огарі.
8. Ландшафтний заказник «Вишневий». Складається зі схилів посеред сильно перетвореного лісоводами ландшафту. Знаходиться в нормальному стані. Охоронних знаків і аншлагів нема.
Перспективні ПЗФ
Під час експедиції нами виявлені цікаві ділянки, які на нашу думку варто пропонувати для оголошення їх територіями природно-заповідного фонду. Найближчим часом треба підготувати обґрунтування. Карту їх попередніх меж можна побачити тут: http://g.co/maps/8resa
1. Заплава Айдару. На ділянці «Новопсков-Старобільськ» утворена широчезна заплав Айдару без населених пунктів. З крутого берега до заплави прилягають балочні системи та крейдяні відслонення. На відслоненнях і в балках багато рідкісних видів. 49,09007, 38,87928. Цікава точка на карті можливого заказника – 49,09375, 38,89132 – місце розміщення величезної популяції рябчика шахового вперемішку з тюльпаном (мабуть дібровним, але певності у нас нема). Цікаво що в заплаві, прямо на вологих луках тюльпани ростуть у воді, немов би це болотна рослина. Загалом на ділянці тисячі особин рябчиків і сотні тюльпанів. Орієнтовна площа можливого заказника – біля 6 000 га. Заказник включить заказники Айдахський і отой невідомий.
Загалом, можна б запропонувати і більші за площею і в різних місцях заказники на основі заплав правобережних приток Сіверського Дінця. В більшості областей (крім, мабуть, Полтавської, Сумської і частково Дніпропетровської таких збережених в природному стані заплав в Україні вже нема. За їх рахунок можна б збільшити площу ПЗФ Луганщини щонайменше на третину.
2. Байрачний ліс з популяцією рідкісних молюсків. Тут хай Ігор сам розкаже, що за молюски. Проте невеличкий байрачний ліс біля с.Мар*ївка є одним з трьох відомих на сьогодні місць зустрічі молюска, що пропонується до Червоної книги України. 48,01221,39.37430. В лісі є відслонення, старі дуби і водоспади.
3. На території Нагольного Кряжу, орієнтовно між селами Нагольно-Тарасівка і Зеленопілля Свердловського району, 47.96538, 39.48469. на невеличкій гриві посеред кржу на площі біля 3 га знаходиться надзвичайно щільна популяція гіацинтика Палласа. Разом з ним зростають і інші види, що знаходяться під охороною.
Обстежені місця поширення ЧКУ-видів.
Піч час експедиції складені списки рідкісних видів для майже 50 точок. Дані оформляються для включення у Степовий кадастр.
Обстежені степові ділянки передані під залісення, та заліснені степові ділянки
1. На території заказника «Терни» у Сватівському районі ДП 'СВАТІВСЬКЕ ЛМГ' СВАТІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО 48.
1.1. З боку с.Сосновий стоять стовпчики, але посаджені абрикоси. Ділянка об пахана, але абрикоси почуваються схоже погано. 49.446510°, 38.122153°
1.2. На схилі до річки крутий крейдяний схил роз паханий вздовж схилу. 49.449572°, 38.135757°,
2. Крейдяний схил над с.Преображенне. не заліснений, бо дійсно дуже крутий, на ньому 10 червонокнижних видів рослин, які весь його вкривають практично суцільно. ДП 'СВАТІВСЬКЕ ЛМГ' СВАТІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО 25, 49,54638, 38,14489
3. Залісена ділянка біля с.Малоолександрівка. різного віку посадки, всі деградовані повністю майже. ДП 'БІЛОКУРАКІНСЬКЕ ЛМГ' ТРОЇЦЬКЕ ЛІСНИЦТВО 77. 49,71528, 38,47706
4. Залісення у великій балці на північ від с.Осикове, написано «лк-2010», але культур нема зовсім. 49,75986, 38,65108. ДП 'БІЛОКУРАКІНСЬКЕ ЛМГ' ЛОЗНО-ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО 38.
Вся балка також за картами входить в держлісфонд, але стовпчики є лише еклектично.
5. Розорана ділянка степу між седами Зеленопілля і Нагольно-Тарасівка Свердловського району, 47.96538, 39.48469. Ділянка знаходиться поряд із іншими ділянками які теж розорані (ДП'СВЕРДЛОВСЬКЕ ЛМГ' РОВЕНЬКІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО 105), але на відміну від них не входить до Держлісфонду. Фактично це є захоплення ділянки. Що цікаво, стовчиків ні виділів ні кварталів немає.
Виявлені «успіхи» степового лісорозведення
Основний фактор – вогонь мабуть
1. Ок.с.Нижньодуванське вигорівши посадка. ДП 'СВАТІВСЬКЕ ЛМГ' СВАТІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО 21. Навколо як і на більшості крейдяних схилів, взагалі не саджали. 49,56752, 38,15137. Смішно, що тут знаходиться заповідне урочище «Нижньодуванське», в якому чи не найбільша кількість степових і крейдяних рослин в Луганскій області. І воно теж – в держлісфонді.
2. Посадка, що не прижилась в балці поряд з с.Розкішне.48.481071°,39.205151°
3. Деградована посадка біля с.Батик Краснодонського району, схоже в ДЛФ не передана. 48.18615, 39.67849
4. Цікавий момент. Дуже сильно пошкоджене вогнем велике насадження. Все повністю знищене. На стовпчиках відмічено ССР-10, але досі нічого не вирубано. Так і стоїть. ДП 'ІВАНІВСЬКЕ ЛМГ' УСПЕНСЬКЕ ЛІСНИЦТВО 14, 13
Проблеми степових біотопів
Важливим моментом експедиції стало ознайомлення з асортиментом проблем степових біотопів Луганщини.
– Залісення степових ділянок. В деяких випадках здійснюється без належних дозволів і оформлення земельних ділянок лісгоспам.
– Видобування сланців. Здійснюється самовільно місцевим населенням для будівництва парканів і будинків.
– Копанки. Без коментарів.
– Випалювання рослинності. Важко оцінити шкоду від випалювання. Це предмет дискусії. Разом з тим, крім шкоди є і певна користь, оскільки випалювання трави є головним фактором змешення покриття штучних лісонасаджень. На території згорівши лісонасаджень повертаються степові види.
– Кар’єр в Трьохізбенському степу.
– Цікавий моментю. В районі агломерації Алчевськ-перевальськ-Брянка-Сніжне-Антрацит-Красний Луч на степових ділянках активно помітне заростання степових схилів самосівним лісом. Чому не розумію.
Трохи координат.
Карьєри з видобутку каміння (самовільні):
48,34061, 39,12849
48.042805, 39.237895
48.298607°, 39.191545°
Копанки:
48.366492°, 39.220428°
Копанки біля с. Радгоспного особливо масштабні. Орієнтовне місце розташування:
48.235920°, 39.686090°
48.24962, 39.68746
48,21992, 38,66746
Копанки біля Нагольно-Тарасівки. Торік ще їх не було. Особливо прикро, що вони попадають на перспективний заказник «Нагольний Кряж»
47,99688, 39,50388
За результатами експедиції щодо всіх порушень підготовлені скарги, дані про рідкісні види оформляються в степовий кадастр. По троху пишемо популярні статті. Українська правда і Україна Інкогніта просять статті як прикольно їздити на Луганщину. Тепер треба писати обґрунтування на ПЗФ. Обстеження заказників допоможе доробити статтю про стан ПЗФ Луганщини, яку ми вже досить давно ніяк не домучаємо.
Одним з висновків поїздки, який мене особливо надихає є те, що треба пропагувати поїздки на Луганщину. Якщо люди туди їздитимуть, частина порушень зникне сама собою, наприклад копанки. Треба збільшувати кількість людей які б цим всім переймались. Туристи – прекрасний варіант.
