22/02/2012
0Проделана очень хорошая работа. Лесоводы Луганщины бесплатно получили исчерпывающий перечень участков, которые не надо включать в лесокультурный фонд. М.П.
Державному агентству лісових ресурсів України
Міністерству екології та природних ресурсів України
ЗВЕРНЕННЯ
Про надання відомостей про поширення рідкісних видів на землях, переданих під лісорозведення у степовій зоні України
1.У своїх численних листах в період з 2008 по 2012 роки активісти громадської кампанії «Збережемо українські степи!» наголошують на негативному впливі створення нових лісових насаджень у південних та східних областях України у випадках, коли насадження створюють на територіях, вкритих природною степовою рослинністю. Інформація про це неодноразово доносилась до відома керівництва лісової галузі а також публікувалась у наукових та популярних виданнях (Додаток 1). Причиною нашого хвилювання є те, що степова рослинність нині займає в Україні не більше 3% від свого початкового ареалу (переважно в межах ділянок, непридатних для орного сільськогосподарського використання в силу складного рельєфу або особливостей грунтового покриву) і тому значна частина степових видів опинились на межі вимирання. Залежними від збереження степових біотопів в Червоній книзі України (ЧКУ, 2009) визнано 159 з 543 включених до неї видів тварин (29%); в тому числі 54 види, доданих до списку ЧКУ в 2009 р. Низка видів з цього переліку визнається вузько поширеними і ендемічними. Серед 826 видів рослин, занесених у ЧКУ, тільки в степових біотопах (у тому числі в кам'янистих степах на гранітних, крейдяних і вапнякових відслоненнях, на кам'янистих схилах) зростають 276 видів (33,4%); 87 з них включені в Червону книгу в 2009 р. Видові нариси ЧКУ містять інформацію про причини зменшення чисельності кожного виду, а також базові вимоги щодо їх охорони. Дуже важливо відзначити, що для 120 (із 276) степових видів рослин серед необхідних заходів охорони вказується пряма заборона залісення місцезростань.
Разом з тим, саме непридатні для орного сільськогосподарського використання землі наразі надаються лісогосподарським підприємствам для здійснення лісорозведення, що призводить до прямого знищення популяцій рідкісних видів та втрати природного степового біорізноманіття в степовій зоні. В окремих випадках, неврахування цього та інших аспектів процедури лісорозведення та відведення ділянок для лісонасаджень, вже стали причиною притягнення до відповідальності керівництва окремих лісогосподарських підприємств.
2.У своїх листах Мінприроди України та Держлісагенство неодноразово пропонували активістам громадської кампанії «Збережемо українські степи!» повідомляти на яких саме ділянках, переданих під лісорозведення, виявлені рідкісні види, занесені до Червоної книги України та інших охоронних списків, а також рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України з метою охорони цих ділянок та збереження популяцій цих видів. Так, листом №02-38/2963 від 21.07.2010 Держкомлісгосп України зобов’язав обласні управління лісового та мисливського господарства не проводити залісення територій, що є місцями поширення видів, занесених до Червоної книги України. Листом №1926/08/10-12 від 30.01.2012 Мінприроди України звернулось до НЕЦУ з наступним проханням: «З метою збереження українських степів, Мінприроди пропонує учасникам громадської кампанії «Збережемо українські степи!» надавати конкретні адресні результати власних досліджень щодо збереження цілинного степу, де зростають цінні, рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу. У разі надходження і підтвердження інформації про цілинні, природні, первинно безлісі ділянки, на яких зростають такі види, земельні ділянки, на яких вони розташовані, будуть виключені із земель іншого призначення та включені до об’єктів природно-заповідного фонду» (заступник Міністра І.Вільдман).
3. Протягом 2009-2011 років нами здійснювався збір та аналіз літературних та власних відомостей про поширення рідкісних степових видів, конфігурацію степових ділянок та приналежність їх до складу земель лісового фонду. Наразі попередні результати отримані для території Луганської області. Результати цього дослідження наразі подані до друку у низку наукових видань. Матеріали та методика дослідження стисло викладені у Додатку 2.
На Ваше прохання, надаємо у Додатку 3 переліки лісових ділянок з прив’язкою до номенклатури земель держлісфонду із зазначенням видів, виявлених на цих ділянках за літературними та власними даними. На сьогодні, вказані в переліку ділянки, є землями держлісфонду, проте вкриті природною степовою рослинністю і потребують збереження.
Надаємо відомості лише про знахідки рідкісних видів в межах ділянок, що досі не заліснювались. Разом з тим багато знахідок відомо і для ділянок, які в минулому були залісені і нині деградували.
Щодо всіх вказаних відомостей наявні детальні картографічні матеріали, поєднані з базою даних матеріалів ДЗЗ.
4. Також нами досліджено й інформацію про біорізноманіття земельних ділянок, переданих для лісорозведення на території Луганської області у період з 2008 по 2012 роки. На виконання Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”, Наказу Державного комітету лісового господарства від 29.12.08 №371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України" та Плану організації виконання Указу Президента №995/2008 “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”, що затверджений 10.11.2008 р. Першим Віце-прем’єр-міністром О.Турчиновим, в Луганській області видане розпорядження Луганської ОДА №1620 від 25.11.08 "Про розвиток лісового господарства області". Відведення ділянок здійснювалось переважно розпорядженнями райдержадміністрацій, на виконання зазначених документів. Щодо цих ділянок наразі нез’ясована їх приналежність до нумерації в складі лісогосподарських підприємств, не всюди оформлена землевпорядна документація, проте відомі рішення про надання таких ділянок лісогосподарським підприємствам. Перелік цих ділянок та виявлених на їх території видів ЧКУ надаємо у Додатку 4.
5. Додатково обстежити зазначені ділянки на предмет наявності на них охоронюваних видів, а також на предмет можливих порушень щодо їх охорони з боку лісогосподарських підприємств плануємо під час циклу експедицій у весняно-літній період 2012 року. Додатково зібрана інформація буде передана Вам аналогічним чином.
На основі всього вищезазначеного просимо Вас:
1. Врахувати наведені дані та вивести з планів лісорозведення ділянки, вказані нами у додатках 2 та 3. Вказані нами відомості просимо включити до матеріалів лісовпорядкування. Також, просимо Вас вжити необхідні заходи щодо збереження степового біотопу та притаманного йому біорізноманіття у Луганській області:
2. На загальнонаціональному рівні припинити роботи з лісорозведення на первинно безлісих землях, переданих у користування лісогосподарським підприємствам до обстеження даних ділянок біологами на предмет присутності рідкісних видів; ділянки степів вивести з планів лісорозведення.
3. На загальнонаціональному рівні здійснити широкомасштабний огляд біорізноманіття степів області шляхом досліджень на місцевості та обрати ділянки, які потребують охорони з подальшим наданням їм охоронного статусу.
4. На загальнонаціональному рівні внести зміни у стратегію лісорозведення та, зокрема, приведення її у відповідність до природної кліматично-географічної зональності. Тобто перенесення основних обсягів лісорозведення до зони Полісся та Карпат [4], також на відновлення мережі полезахисних лісосмуг замість створення масивних лісових насаджень на степових ділянках.
5. На загальнонаціональному рівні почати відновлення еродованих земель у степовій зоні України за допомогою залуження на виконання Загальнодержавної програми формування національної екомережі України з метою запобігання опустелюванню та збільшення потенційного біотопу для збереження степового біорізноманіття.
Додаток 1
Додаток 2 – Пояснения к данным /приводится ниже/
Додаток 3 – Таблица с перечнем "степных" кварталов (предприятие, лесничество,квартал) и указанием видов из Красной книге в них обнаруженных со ссылкой на источник информации.
Додаток 4 – Информация по залесение степных делянок с краснокнижными видами в Луганской области в 2008 -212 годах (приводится ниже)
Все приложения закачены на файлообменник Яндекс и скачиваются по ссылкам в оригинале публикации М.П.
З повагою, заступник голови Національного екологічного центру України
Олексій Василюк
Ниже приводится текст приложений, кроме приложения 3. Приложение 2 приведено без диаграммы. М.П.
Додаток 1.
Перелік публікацій про шкоду степового лісорозведення для збереження біорізноманіття степів
1. Parnikoza I., Vasiluk A. Ukrainian steppes: current state and perspectives for protection // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio C. – 2011. – vol. 66, 1. – P. 23-37.
2. Aleksy Wasyluk, Aleksy Burkowski. Stepy Ukrainy na krawędzi unicestwienia // Dzikie Życie 11/197 2010.
3. Burkovsky O. Destruction of last Ukrainian grasslands through afforestation //8th European Dry Grassland Meeting in Ukraine 13-17 June, 2011
4. Renewing the Post-Soviet Steppe//Science. vol 328, 4 june – 2010.
5. Parnikoza I.Yu.,Vasiluk.O.V. The last Ukrainian steppes fase the theat of afforestation //Proceeding of the international conference on Eurasian steppes: Status threats and adaptation to climate change (9-th to 12-th of September 2010 in Hustai National Park, Mongolia), IUCN, 2010, p.79-81.
6. Василюк О.В.,Івко С.О. Лісорозведення у степовій зоні України у контексті глобальних процесів збереження біологічного різноманіття // ЛІсівнича наука: витоки, сучасність, перспективи (матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю від дня заснування УкрАДІЛГА (12-14 жовтня 2010 р., м.Харків). – Харків: УкрНДІЛГА, 2010.
7. Василюк О., Коломицев Г. Імплементація Кіотського протоколу загрожує степам України // Екологія. Право. Людина. № 13-14 (53-54). – 2011. c.29-31
8. Соколов И.Д., Соколова У.И. О путях увеличения лесистости территории Луганской области //Научный весник Луганского НАУ. Серия Биологические науки. – Луганск: Элтон-2. – 2009. – №8. – с.52-54
9. Особливості насаджень Pinus sylvestris L. в НПП «Подільські Товтри» / Л. Г. Любінська, І. О. Одукалець, М. М. Мусієнко // Науковий вісник Чернівецького університетету. Біологія (Біологічні системи). – Т. 2., Вип. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2010. С. 63-66.
10. Василюк А., Богомаз М. Сохранить или облесить?//Степной бюллетень, №26, 2009.
11. Перегрим Н., Мойсиенко И., Коломийчук В., Загороднюк И.. Поможет ли степям Президент Украины? // Степной бюллетень, №27, Осень, 2009.
12. Перспективи розвитку мережі природно-заповідного фонду степової зони України в умовах створення нових лісових насаджень. Василюк О.В. / Біологічні дослідження молодих учених в Україні.Матеріали IX Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих науковців.28-29 жовтня 2009 року. Наукове видання. Київський національний університет імені Тараса Шевченка,Біологічний факультет, Київ 2009.
13. Василюк О.В. Лісорозведення у степовій зоні України: реалії, обмеження, загрози.//Екологія.Право.Людина. №4-5. – 2009. – с.35-448.
14. Василюк О. Загроза збереженню степових біотопів в умовах інтенсифікації захисного лісорозведення/м-ли Конференції молодих дослідників-зоологів, 20-21.04.2010, Київ, ІЗ НАНУ.
Додаток 2.
Пояснення до наданих даних
Вихідними даними дослідження стали графічні зображення меж земель лісового фонду, матеріали дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), супровідна картографічна інформація сервісу Google Earth та відомості про локалізацію знахідок степових видів, включених до охоронних списків. Векторний шар геоданих в ГІС із контурами земель лісового фонду створений нами власноруч шляхом геоприв’язки контурів лісових кварталів за даними лісовпорядкування 2006 р. з наданих лісогосподарськими підприємствами та розміщених у публікаціях карт. Маючи на меті дослідження масивних лісонасаджень та проблеми залісення степових ділянок, нами не враховувались лінійні насадження – полезахисні насадження та придорожні лісосмуги, які подекуди також віднесені до земель лісового фонду Луганщини.
Загалом на території Луганської області нами було ідентифіковано та включено до векторного шару 3780 контурів просторово розмежованих ділянок масивних лісонасаджень, земель, переданих під лісорозведення та байрачних лісів загальною площею 329 652 кв.км. Похибка, утворена при перенесенні контурів в ГІС по матеріалах Google Earth, а також не врахування нами при створенні ГІС-даних лінійних лісонасаджень, переданих до лісового фонду, є причиною незначної відмінності отриманих нами даних про площі лісових земель Луганщини відносно офіційних статистичних даних.
Другим етапом робіт став аналіз отриманих даних за допомогою матеріалів ДЗЗ і супутніх картографічних даних, доступних в Google Earth та диференціація їх на чотири основні групи: а) землі лісового фонду, що дійсно є лісами, б) землі лісового фонду, що реально є степами і не мають ознак залісення, в) землі лісового фонду, що були зайняті штучними лісопосадками, проте значною мірою деградували і прямують до відновлення природного степового ландшафту та г) нещодавно залісені ділянки, що вже не є степовими проте і не є лісом. Аналіз здійснювався візуальним шляхом під час дослідження матеріалів ДЗЗ. Для окремих ділянок здійснювалась верифікація за допомогою порівняння обраного типу класифікації з фотоматеріалами, зібраними авторами під час експедиційних виїздів до Луганщини та матеріалами геоідентифікованої фотобази «Panoramio».
Третім етапом нашого аналізу стало виявлення серед наданих під залісення степів та деградованих лісопосадок місць, для яких наявні відомості про поширення рідкісних видів. До останніх ми відносили види, що занесені до Червоної книги України, Червоного списку Луганської області, додатків Бернської конвенції, Європейського червоного списку та Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи. З числа доступних авторам джерел, переведених в минулому в просторові дані в рамках «Степового кадастру» [1], інформація про знахідки степових видів, що знаходяться під охороною, виявлена для ділянок, на яких розміщено 1083 лісових кварталів (з 44 лісництва 11 лісових господарств області). Загальна кількість згадок рідкісних видів складає 1915, Відомості про знахідки видів в таких кварталах отримані з 19 літературних та 104 гербарних джерелах, а також особистих повідомлень М. Перегрима та О. Надєіної, зібраних на місцевості при підготовці відповідних дисертаційних робіт. Управління картографічними матеріалами, просторовий аналіз, підрахунки площ об’єктів та візуалізацію здійснено в програмі ArcGIS.
В результаті аналізу всі землі лісового фонду Луганської області нами розподілені на 4 групи для яких розраховані співвідношення у площі (рис. 1). Виявилося що лісовкриті площі складають 70% лісового фонду області, степи – 10%, деградовані лісові насадження 14,3%, нещодавно залісенні площі – 5,7%. Аналогічні розрахунки зроблені також для окремих районів області.
Рис. 1. Розподіл земель лісового фонду Луганської області за результатами аналізу матеріалів ДЗЗ.
Виявлено, що деякі степові ділянки лісового фонду є місцями значного скупчення рідкісних степових видів. В межах земель лісового фонду їх виявлено по 30 і більше на ділянці. Всього на таких ділянках зареєстровано 1915 місцезнаходжень 226 рідкісних видів. З них 99 включені до Червоної книги України (2009), 22 види включені до Європейського червоного списку, 6 видів – до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи, 12 – до додатків Бернської конвенції і 54 – до Червоного списку Луганської області. Крім того, на території вказаних ділянок зустрічаються види, що не мають охоронних статусів в межах Луганської області, проте охороняються в сусідніх областях. Зокрема, 14 видів мають охоронний статус в межах Харківської області, 34 – в межах Донецької області та 14 – в межах Дніпропетровської області. Вказані списки певною мірою перекриваються і види в різних випадках знаходяться одночасно в складі 1-5 переліків. Ще 71 вид відносяться до регіонально рідкісних проте не включені до охоронних списків [2]. В межах включених до складу лісових земель ділянок степу, рослинність формує 12 рослинних угруповань, включених до переліку Зеленої книги України (з числа 31 наявних в ній степових угруповання).
Згідно з матеріалами лісовпорядкування 2006 року, актуальними на момент появи Указу Президента України від 04.11.08 № 995/2008, в складі лісових земель Луганщини знаходяться 33161,5 га степових ділянок, на яких до цього часу не починались роботи із лісорозведення, що становить 10% від всієї площі лісових земель області. Ця площа становить 5,8 % від загальної площі степів Луганщини. Разом з тим, якщо реалізувати наміри щодо створення додаткових лісонасаджень відповідно до регіональних норм лісистості у Луганській області та передати у користування лісогосподарських підприємств ще 100,6 тис. га степів, то частка їх у складі земель лісового фонду зросте до показника 40,6% відносно сучасної площі лісових земель і, відповідно, до 31,2% від проектної площі земель лісового фонду області. При цьому, в складі лісового фонду опиниться 23,2 % від всієї площі природних і напівприродних степів області. Зокрема відомо, що в 2010-2011 роках (тобто після лісовпорядкування 2006 року, за матеріалами якого побудована наша стаття) під залісення передано 30048 га земель у степовій зоні України, з яких 21% (6310 га) складають землі на території Луганської області [3]. З цих 30048 га земель у степовій зоні переважають пасовища (38%), кам’янисті землі (25%), яри (13%), малопродуктивна рілля (13%), піщані землі (6%) і сіножаті (5%) [3]. Тобто значною мірою це саме ті території де збереглися природні степи (кам’янисті землі та яри) або порушені степові ділянки, де проте природний степ може швидко відновитися (пасовища та сіножаті). Такий стан речей ставить під сумнів збереження багатьох регіонально рідкісних і передусім – ендемічних степових видів, ділянки поширення яких переважно не мають охоронного статусу.
Список літератури
1. Василюк А. Первые шаги к созданию «cтепного кадастра» Украины // Степной бюллетень. – 2011. – №32. – C.13-16.
2. Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). – Донецк: ООО "Лебедь", 2001. – 121 с.
3. Распопіна С.П., Лісняк А.А. Аналіз стану земельних ресурсів, прийнятих для залісення (за системою Держлісагенства України) // Вісник ХНАУ, Лісове господарство. – 2011. – №1. – С. 212-215.
4. Burkovsky O., Tarasova O. Destruction of last Ukrainian grasslands through afforestation // 8th European Dry Grassland Meeting. Dry Grassland of Europe: biodiversity, classification, conservation and management. Abstracts & Excursion Guides. – Uman, 2011. – P.10.
Додаток 4
Інформація про біорізноманіття земельних ділянок, переданих для лісорозведення на території Луганської області в період з 2008 по 2012 роки.
1. Свердловський район.
Ділянка 1: на північ від сіл Комсомольський і Володарськ. Рідкісні види: Scrophularia donetzica, Asplenium septebtrionale, Astragallus cretophilis, Arum elongatum (Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). – Донецк: ООО "Лебедь", 2001. – 121 с.); Rosa diplodontha, Ferula caspica, Jurinea tanaitica, Stipa ucrainica, Caragana scythica, Scorzonera austriaca, Echium russicum, Centaurea rutenica, Akyssum lenense, Scorzonera austriaca, Rosa gorenkensis, Campanula macrostachia, Oties maeotica, Rosa diplodontha, Syrenia talijevii, Erisium krynkense (Маслова В.Р., Лесняк Л.І, Мельник В.І., Перегрим М.М. Червона книга Луганської області. Судинні рослини. Монографія. – Луганськ: Знання, 2003. – 280 с., гербарні матеріали, опрацьовані в дисертаційній роботі М.Перегрима).
2. Старобільський район.
Ділянка 1: між с.Малохатка і Хворостянівка. Рідкісні види: Salvia stepposa (Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). – Донецк: ООО "Лебедь", 2001. – 121 с.).
Ділянка 2: околиці с. Омелькове. Рідкісні види: Thymus kondratjukii, Onosma tanaitica, Ferula caspica, Iris halophila, Stipa tirsa, Paenia tenuifolia, Adonis volgensis, Amygdalus nana, Iris taurica (Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). – Донецк: ООО "Лебедь", 2001. – 121 с.).
3. Краснодонський район
Ділянка 1: околиці сіл Малий Суходіл, Сєвєрний та Підгірне. Рідкісні види: Senecio borysthenicus, Onosma tanaitica, Rosa majalis, Elytrigia stipifolia, Adonis volgensis, Acinos fominii, Hyssopus cretaceus, Astragallus albicaulis, Astragallus cretophilis, Spiraea litwinowii, Senecio borysthenicus (Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). – Донецк: ООО "Лебедь", 2001. – 121 с.); Eletrigia stipifolia, Otites hellmannii, Аrtemisia nutans, Vincetoxicum cretaceum, Astragal cretophilus, Hyssopus cretacea, Crataegus ambigua, Кrasheninnikovia ceratoides, Spirea litwinovii, Artemisia salsoloides, Senecio borysthenicus, Thymus calcareus, Iris halophila, Jurinea centauroides, Matthiola fragrans, Genista donetzica, Hyssopus cretacea (Маслова В.Р., Лесняк Л.І, Мельник В.І., Перегрим М.М. Червона книга Луганської області. Судинні рослини. Монографія. – Луганськ: Знання, 2003. – 280 с., гербарні матеріали, опрацьовані в дисертаційній роботі М.Перегрима).
Ділянка 2: на північ від с.Урало-Кавказ. Рідкісні види: Stipa dasyphylla, Stipa pulcherrima, Gagea chrysantha (гербарні матеріали, опрацьовані в дисертаційній роботі М.Перегрима).
4. Перевальський район.
Розпорядженням голови Луганської ОДА №836 від 27.07.2010 «Про створення захисних лісових насаджень навколо міст Алчевська і Перевальська» прийняте рішення збільшити кількість лісів навколо м.Алчевськ. Згідно з розпорядженням голови Перевальської РДА проведено обстеження ділянок, що передаватимуться під залісення та видані акти вибору земельних ділянок загальною площею 1092,25 га.
Ділянка 1: на захід від с.Ящикове. Рідкісні види: Ephedra distachia (Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). – Донецк: ООО "Лебедь", 2001. – 121 с.); Hyacinthella pallasiana (гербарні матеріали, опрацьовані в дисертаційній роботі М.Перегрима).
Ділянка 2: між с.Артемівськ і м.Брянка. Рідкісні види: Stipa dasyphylla, Onosma tanaitica, Dianthus eugeniae, Dictamnus gymnostylis, Astragallus cretophilis, Corydalis solida, Stipa grafiana, Ornitogallum boucheanum, Ephedra distachia, Corydalis solida, Echium russicum, Galium olgae, Amygdalus nana, Corydalis marchalliana, Corydalis marchalliana, Crocus reticulatus, Tulipa ophyophylla (Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). – Донецк: ООО "Лебедь", 2001. – 121 с.); Еuphorbia cretophilla (Маслова В.Р., Лесняк Л.І, Мельник В.І., Перегрим М.М. Червона книга Луганської області. Судинні рослини. Монографія. – Луганськ: Знання, 2003. – 280 с.), Caragana scythica pallasiana (гербарні матеріали, опрацьовані в дисертаційній роботі М.Перегрима).
Ділянка 3: на пд від с.Михайлівка. Рідкісні види: Asplenium septebtrionale, Asplenium trichomanes (Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). – Донецк: ООО "Лебедь", 2001. – 121 с.).
Ділянка 4: між с.Петрівка і с.Карпати. Рідкісні види: Asyneuma canescens, Eletrigia stipifolia, Hyacinthella pallasiana, Tulipa gesneriana, Astragal albicaulis (Tulipa gesneriana L. (Liliacea) в Україні: монографія / М.М.Перегрим, І.І.Мойсеєнко, Ю.С. Перегрим, В.О. Мельник. – К.: Видавночо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. – 135 с.; гербарні матеріали, опрацьовані в дисертаційній роботі М.Перегрима).
