"Поемою про ліс" називали у 1930-1950-х роках… підручник Михайла Ткаченкам "Загальне лісництво". Ця книжка вражала не лише глибиною викладення матеріалу, а й поетизацією всього, що пов'язане з деревами…
Сьогодні в Карпатах почали гинути дерева, завезені свого часу з Сибіру та з інших континентів. Здавалося б, експеримент не вдався… Та ще шість десятків років тому уманчанин Ткаченко попереджав: надмірно захоплюватися пересадкою лісових культури з інших кліматичних зон – шкідливо!
Важко знайти таку галузь лісівництва, якої у своїх працях не торкнувся Михайло Ткаченко: від вирощування саджанців, вибору площ і догляду за лісом – до проблем реалізації грибів, ягід і лікарських трав. Хоча Ткаченко більшу частину життя прожив у Росії, він не раз відвідував Україну, а в Києві допомагав розвивати лісівницьку освіту, читав лекції в лісогосподарському інституті.
Народився Михайло Єлевферійович у 1878 році на Харківщині. Батько його був агрономом, і сам Михайло сподівався продовжити кар'єру батька. Доля завела його в Уманське училище землеробства і садівництва. І тут… Краса Софіївки, Грекового лісу визначили його подальшу стезю. Ткаченко раз і назавжди вирішив пов'язати себе з лісом. Після закінчення Уманського училища в 1899 році юнак вирушив у Санкт-Петербург, де продовжив навчання в інституті лісового господарства. Там він і залишився, завершивши навчальний курс, там і пропрацював усе життя, аж до смерті в 1950 році.
